Методика та техніка складання річного фінансового звіту

ІНШІ ПОТОЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

До складу інших поточних зобов'язань відносяться ті, які не

відображені у перелічених вище статтях поточних зобов'язань

ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ

До складу цього розділу балансу включаються суми доходів, нарахованих

протягом поточного або попередніх звітних періодів, які будуть визнані у

наступних звітних періодах. Наприклад, нарахований дохід за відсотками по

одержаному довгостроковому безвідсотковому векселю.

3. Звіт про фінансові результати

3.1. Загальна характеристика звіту про фінансові результати

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням

(стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі — П(С)БО 3) "Звіт про фінансові

результати", який є аналогом звіту про прибутки та збитки за МСБО. За

П(С)БО 1, звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і

фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств,

організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм

власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання

консолідованого звіту про фінансові результати визначаються окремим П(С)БО.

Малі підприємства складатимуть такий звіт за спрощеною формою.

Порівнюючи форму нового звіту про фінансові результати з чинною формою

№ 2, слід відмітити значне скорочення її обсягу — з п'яти розділів до

трьох. Суттєво змінився і зміст цих розділів.

Щодо першого розділу звіту про фінансові результати, то дотримані усі

вимоги МСБО до структури звіту про прибутки та збитки — виділені статті,

які дозволяють визначити фінансовий результат від звичайної та надзвичайної

діяльності, а також у складі звичайної діяльності — від операційної та

іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і

витрат має дуже важливе значення для оцінки діяльності підприємства.

Нова структура першого розділу звіту про фінансові результати надає

нам інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства і на

відміну від попередньої:

• розглядає прибуток в основному як джерело розподілу власникам

(нарахування і сплати дивідендів тощо);

• усі витрати, пов'язані з отриманням доходу звітного періоду,

включаючи і податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.

Другий розділ цього звіту — елементи операційних витрат — надає змогу

провести необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління,

збут та інших операційних витрат за економічними елементами та

використовується для складання звіту про рух грошових коштів (під час

коригування суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на

суму амортизації).

Обраний П(С)БО 3 підхід до надання витрат за елементами на перший

погляд повністю узгоджений з формою розділу III "Затрати на виробництво

(витрати обігу)" звіту про фінансові результати, де ці дані наводились.

Проте він враховує вимоги МСБО щодо обов'язкового розкриття інформації про

елементи витрат під час використання форми звіту про прибутки та збитки на

підставі класифікації витрат за функціями і стосуватиметься витрат на

операційну діяльність у цілому (включаючи собівартість реалізації,

адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати)

Третій розділ звіту про фінансові результати — Розрахунок

прибутковості акцій — стосується лише акціонерних товариств, прості або

потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових

біржах, у тому числі таких товариств, які знаходяться у процесі випуску

зазначених акцій. Це новий розділ, який відповідає вимогам МСБО 33

"Прибуток на акцію".

Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах — ймовірність

збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією

статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті — встановлені

П(С)БО 1. П(С)БО 3 деталізує ці критерії стосовно доходу і витрат.

Дохід повинен відображатись у звіті про фінансові результати, коли

внаслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді

надходження активів або зменшуються зобов'язання, що призводить до

зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок

внесків власників).

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати на момент

зменшення активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення

власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок

його вилучення або розподілу власникам) за умови, що оцінка витрат може

бути достовірно визначена; на основі систематичного та раціонального їх

розподілу (наприклад у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів,

коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням

відповідного активу; негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або

перестають відповідати визнанню їх як активу балансу.

Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати

на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи і витрати

визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або

сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та

фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того,

витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого

зв'язку між ними та отриманими доходами.

3.2. Класифікація доходів і витрат у звіті про фінансові результати

Перш за все фінансові результати поділяють за видами діяльності,

внаслідок якої вони виникають, на прибутки (збитки) від звичайної та

надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а

також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення

такої діяльності До надзвичайної діяльності відносять операції або події,

які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регулярно. Це

стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Втрати внаслідок таких

подій, їх покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел

враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної

діяльності. Слід зауважити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичайними

для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, втрати від

стихійного лиха будуть розглядатись як надзвичайні підприємством, яке їх

зазнало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює

страхування від таких випадків. Звичайна діяльність, в свою чергу,

поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також

інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність— це операції, пов'язані з виробництвом або

реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення

підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для торговельного

підприємства такими будуть операції з придбання та реалізації товарів, для

виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її

реалізації, для інвестиційної компанії — формування портфелю інвестицій

тощо. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями —

виробництво, управління, збут та інші.

Інвестиційну та фінансову діяльність, як правило, визначають під час

складання звіту про рух грошових коштів. Інвестиційною діяльністю вважають

придбання та реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових

інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під

фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру

і складу власного та позикового капіталу підприємства.

У звіті про фінансові результати статті, пов'язані з цими видами

діяльності, надані в статтях:

• дохід від участі в капіталі;

• інші фінансові доходи (прибутки);

• інші доходи (прибутки);

• фінансові витрати;

• втрати від участі в капіталі;

• інші витрати.

За класифікацією доходів і витрат за видами діяльності і функціями

побудований розділ І звіту про фінансові результати, що забезпечує

послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку

(збитку) звітного періоду. У розділі II звіту про фінансові результати

операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні

витрати) надаються в розрізі економічних елементів.

3.3. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду

Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні

чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту

передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес

розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі

кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції

(товарів, послуг). Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки)

від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків,

зборів, знижок тощо.

2. Розрахунок валового прибутку (збитку). Валовий прибуток (збиток)

розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів,

робіт, послуг).

3. Визначення фінансового результату—прибутку (збитку) — від

операційної діяльності. Визначається як алгебраїчна сума валового прибутку

(збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на

збут та інших операційних витрат.

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до

оподаткування. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної

діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших

витрат (збитків).

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності. Прибуток від

звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної

діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від

звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до

оподаткування та сумі податків на прибуток.

6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Чистий

прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від

звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і

податків з надзвичайного прибутку.

3.4. Примітки до звіту про фінансові результати

У примітках до звіту про фінансові результати перш за все надають

більш детальну інформацію про доходи.

Розкриття прибутку або збитку від звичайної діяльності необхідне у

разі:

• списання вартості запасів до чистої вартості реалізації, або

основних засобів до відновленої вартості, а також сторнування такого

часткового списання;

• реструктуризації діяльності підприємства та сторнування будь-яких

забезпечень на реструктуризацію;

• реалізації об'єктів основних засобів;

• реалізації довгострокових інвестицій;

• припиненні діяльності;

• врегулюванні судових позовів;

• інших випадків сторнування забезпечень.

Розкриття надзвичайних статей необхідне, тому ідо у звіті про

фінансові результати наведена їх загальна сума. Підприємство у примітках

пояснює, внаслідок яких саме надзвичайних подій отриманий дохід або

понесені витрати.

Розкриття податку на прибуток у примітках здійснюється за таким

планом:

1. основні компоненти податкових витрат (доходу);

2. сукупний поточний та відкладений податок, пов'язаний зі статтями,

що дебетуються або кредитуються на власний капітал;

3. податкові витрати (доходи), пов'язані з екстраординарними статтями;

4. взаємозв'язок між податковими витратами (доходом) та обліковим

прибутком;

5. зміна ставок оподаткування;

6. тимчасові різниці;

7. невикористані податкові збитки та невикористані податкові пільги;

8. податкові витрати по припинених операціях;

9. відстрочений податковий актив.

До основних компонентів податкових витрат (доходу) відносять:

10. поточні податкові витрати (доходи);

11. усі коригування, визнані протягом періоду щодо поточних податків

попередніх періодів;

12. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до

виникнення та сторнування тимчасових різниць;

13. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до

зміни ставок оподаткування або введення нових податків;

14. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків,

податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка

використовується для зменшення поточних податкових витрат;

15. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків,

податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка

використовується для зменшення відкладених податкових витрат;

16. відкладені податкові витрати, що виникають від списання або

сторнування попереднього списання відкладеного податкового активу.

Щодо тимчасових різниць розкривають:

• суму (та дату закінчення строку дії, якщо є) тимчасових різниць, що

не підлягають оподаткуванню, невикористаних податкових збитків та

невикористаних податкових пільг, за якими відкладений податковий актив у

балансі не визнається;

• сукупну суму тимчасових різниць, супутніх інвестиціям у дочірні

підприємства, відділення та асоційовані компанії, а також

• часток в спільних підприємствах, щодо яких відкладені податкові

зобов'язання не були визнаними

Щодо кожного типу тимчасової різниці та кожного типу невикористаних

податкових збитків та невикористаних податкових пільг розкривають:

• суму відкладених податкових активів та зобов'язань, що визнані в

поданому балансі за кожний період;

• суму відкладених податкових доходів чи витрат, що визнані у звіті

про прибутки та збитки, якщо вони не є очевидними із змін сум, визнаних у

балансі

Щодо припинених операцій розкривають податкові витрати, пов'язані з:

• прибутком або збитком від припинення операції;

• прибутком або збитком при звичайному перебігу припиненої операції за

період, разом з поданням відповідних сум за кожний попередній період

Суму відкладеного податкового активу та характер свідчення, що

підтверджує його визнання, розкривають, якщо:

• використання відкладеного податкового активу залежить від майбутніх

оподатковуваних прибутків, які перевищують прибутки, що виникають від

сторнування існуючих тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню;

• підприємство зазнало збитків або в поточному, або в попередньому

періоді за податковим законодавством, до якого відноситься відкладений

податковий актив.

Хоча прибутку на акцію присвячений окремий розділ звіту про фінансові

результати, існує необхідність розкриття додаткової інформації про цей

показник у примітках. Підприємству слід розкривати: порядок розрахунку

показників ПНА; узгодження сум, використаних як чисельники при обчисленні

обох показників ПНА, з сумами чистого прибутку або збитку періоду;

узгодження обох показників ПНА між собою; перерахунок показників ПНА

попереднього звітного періоду.

4. Звіт про рух грошових коштів

4.1. Призначення та структура звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки

підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють

надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти

включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані

для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові

фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму

коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Звичайно такими

еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не

перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі

трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також

інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та

продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових

(поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни

величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Застосовуючи розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення

руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру

господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні

папери, звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною

(операційною) діяльністю інвестиційної компанії.

Крім того, якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів

діяльності, ці суми необхідно розподіляти між відповідними видами

діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6