Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

та розпорядження органів управління та керівництва.

2. Господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення органів

управління.

3. Рішення загальних зборів колективу.

4. Матеріали вивчення передового досвіду і придбаних з різних джерел

інформації.

5. Технічна та технологічна інформація.

Фінансовий та економічний аналіз формування прибутку здійснюється з

метою визначення наступних характеристик підприємства:

- економічна конкутентоздатність;

- ефективність використання фінансових ресурсів та фондів;

- можливість використання зобов(язань перед державою та іншими

суб(єктами господарювання.

Економічний аналіз формування прибутку проводиться шляхом розрахунку

показників прибутковості рівня дебету та кредиту заборгованості

ефективності використання основних фондів, оборотних засобів, трудових

ресурсів. Важливим є також розрахунок коефіцієнтів фінансового стану

(фінансової стійкості та кредитоспроможності) підприємства, оскільки рух

будь-яких ТМЦ, трудових та матеріальних ресурсів супроводжуються утворенням

та витратою трудових коштів. Всі показники мають розраховуватись за

встановленою періодичністю та співстявлятись визначення динаміки

економічного та фінансового стану підприємства.

Джерелом інформації для аналізу є звітність, бухгалтерський баланс та

додатки до нього.

В ході проведення аналізу використовуються наступні прийоми:

1. Порівняння, коли розрахункові показники співставляються з

відповідними показниками минулого періоду. Для отримання

об(єктивної інформації важливо забезпечувати однорідність даних,

що порівнюються, з врахуванням інфляційних процесів та календарних

термінів.

2. Групування, тобто об(єднання інформаційних матеріалів в

аналітичній таблиці, що дозволяє виявити взаємозв(язок різних

показників, виділити певні закономірності та тенденції, визначити

вплив найбільш суттєвих факторів.

3. У випадку, якщо існує потреба розрахувати вплив певних факторів на

зміну комплексного показника, застосовують прийоми різниць та

ланцюгових підставок:

- прийом різниць полягає у множені відхилення кількісного фактору на

базовий якісний фактор, а відхилення якісного фактору – на звітний

кількісний;

- прийом ланцюгових підставок передбачає послідовну зміну кожного

базового фактору на звітний, при цьому ступінь впливу кожного

фактору визначається шляхом послідовного віднімання: від другого

розрахунку віднімається перший, від третього – другий і т.д.

3.2. Організація і методика проведення аналізу і формування прибутку.

Розробка стратегії управління прибутком передбачає дослідження

динаміки прибутку та рентабельності, оцінку факторів, що обумовлюють їх

величину, а також визначення достатності прибутку для вирішення завдань

виробничого і соціального розвитку підприємства.

Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел

інформації: форма № 2 “Звіт про фінансові результати”; форма № 1-кр “Звіт

про товарооборот”; форма № 1 “Баланс”.

Аналіз формування та використання прибутку підприємства проводиться в

декілька етапів (рис. .).

Розглянемо методику проведення кожного етапу аналітичної роботи.

|1. Аналіз обсягів та динаміки формування балансового |

|прибутку |

| |

|2. Аналіз рівня та динаміки прибутковості обороту підприємства |

| |

|3. Аналіз факторів, що впливають на обсяг формування прибутку |

| |

|4. Аналіз прибутковості використання ресурсів та капіталу |

|підприємства |

| |

|5. Аналіз досягнення мінімального та нормального обсягу прибутку |

| |

|6. Аналіз обсягів та динаміки чистого прибутку, оцінка факторів, |

|що впливають на його розмір |

| |

|7. Аналіз напрямків та структури використання прибутку |

| |

|8. Оцінка резервів зростання прибутку |

Рис. . Послідовність проведення аналізу прибутку підприємства.

На цьому етапі роботи обчислюються абсолютні та відносні зміни в

обсязі одержаного балансового прибутку, визначаються та аналізуються

джерела його формування,: прибуток від торгівельної діяльності, іншої

реалізації, позареалізаційних операцій, - оцінюється вклад кожного джерела

в формування загального обсягу прибутку.

Варто звернути увагу, що основним джерелом формування балансового

прибутку для торгівельного підприємства є прибуток від реалізації товарів.

Позареалізаційні операції, які безумовно є доцільним резервом збільшення

обсягу прибутку, не можуть домінувати, оскільки це не відповідає

генеральній стратегії розвитку торгівельного підприємства. Якщо такий факт

має місце, це свідчить про диверсифікацію напрямків діяльності

підприємства, втрату чисто торгового спрямування, а відповідно і

конкурентних переваг на ринку товарів.

Рівень прибутковості обороту визначається порівнянням прибутку від

реалізації товарів та товарообороту і показує розміри формування прибутку

на одиницю товарообороту або питому вагу прибутку в ціні реалізації

товарів. Аналіз прибутковості обороту передбачає обчислення рівня показника

та його порівняння з рівнем, досягнутим у попередніх періодах.

Обсяг прибутку підприємства від реалізації товарів залежить від

великої кількості факторів, найважливішими з них є:

1. Обсяг товарообороту (в поточних цінах).

2. Фізична маса товарів, що реалізуються (обсяг товарообороту у

співставних цінах).

3. Індекс цін реалізації товарів.

4. Рівень валового доходу.

5. Рівень витрат обігу.

6. Рівень прибутковості обороту.

Взаємозв(язок між названими факторами відображає наступна модель:

| | | | | | | | | | | | | |

| | | |Пр =|Тф(Ро |= |ТсІц(Рвд-Рво|, | | |

| | | | | | |) | | | |

| | | | |100 | |100 | | | |

| |Тс |х |Іц | |

| |

| |Пр |= |Тф |х |Ро |: |100 | |

| |

| |Рвд |- |Рво | |

де Пр – обсяг прибутку від реалізації товарів;

Тф – обсяг товарообороту в фактичних (поточних) цінах;

Тс – обсяг товарообороту в співставних цінах;

Іц – індекс зміни цін за період, що аналізується;

Ро – рівень прибутковості обороту, відсотків до обороту;

Рвд – рівень валового доходу, відсотків до обороту після сплати

ПДВ;

Рво – рівень витрат обігу, відсотків до обороту.

Як видно з наведеної моделі, вплив фактора 1 є сукупним впливом

факторів 2 та 3, а вплив фактора 6 кількісно дорівнює різниці між впливом

факторів 4 та 5.

Наведена модель дозволяє кількісно оцінити вплив кожного фактора, що

включено до її складу на базі застосування методу ланцюгових підстановок

або індексного методу.

В зв(язку з тим, що прибуток є функцією від доходів і витрат, для

більш глибокого аналізу і виявлення додаткових резервів його росту слід

дати кількісну оцінку факторам, що побічно впливають на його величину. До

них відносяться: асортиментна структура і склад товарообороту за видами

продажу (населенню, дрібний опт, в кредит населенню), структура

товарообороту за джерелами надходження товарів (самостійні закупки, через

оптові підприємства), за видами комерційних угод (за місцем знаходження

контрагента, умовами транспортування, страхуванням, формами розрахунків,

валютою платежу і т.д.).

Методика оцінки впливу перелічених факторів була розглянута у

відповідних розділах підручника.

З цією метою розраховується система показників прибутковості,

розглянута вище, визначаються зміни в рівні окремих показників.

Зміна рівня прибутковості використання ресурсів та капіталу

підприємства є суттєвим резервом зростання або фактором зниження загального

обсягу балансового прибутку підприємства. Кількісна оцінка впливу цього

фактора може проводитися на базі застосування наступної моделі:

|БП |= |Р |х |Пр |: |100 |

|або |

|БП |= |К |х |Пк |: |100 |

де Р – обсяг з ресурсів, що використовуються (в грошовій оцінці);

К – обсяг капіталу, що використовується;

Пр, Пк – прибутковість використання відповідної групи ресурсів чи

джерел капіталу підприємства, відсотків до обсягу.

Для проведення цієї роботи попередньо розраховується обсяг

відповідних показників, який потім порівнюється з фактичними обсягами

отримання прибутку. Оцінка ступеня досягнення проводиться на основі

розрахунку коефіцієнта досягнення (Кд):

|Кд = |БПоц |(100,|

| |БПфакт | |

де БПоц – обсяг прибутку, ступінь досягнення якого оцінюється;

БПфакт – фактичний обсяг отриманого прибутку.

Інформаційною основою даного етапу аналізу є наступна додаткова

інформація:

- для розрахунку мінімального прибутку – середньоринкова ставка

капіталізації коштів на фінансовому ринку, середня за період, що

аналізується;

- для розрахунку нормального прибутку середньогалузевий рівень

прибутковості обороту або активів, середній за період, що аналізується.

На цьому етапі роботи визначається обсяг формування чистого прибутку,

який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та

інших обов(язкових платежів з прибутку; аналізуються абсолютні та відносні

зміни в обсягах його формування.

Взаємозв(язок між балансовим (БП) і чистим прибутком (ЧП)

підприємства відображає наступна модель:

|ЧП = |БП((100-П) |, |

| |100 | |

де П – частка податкових та інших платежів в обсязі балансового

прибутку

підприємства, відсотків.

Використання даної моделі дозволяє здійснити кількісну оцінку

факторів, що впливають на розмір чистого прибутку: зміна обсягу балансового

прибутку та зміна умов, порядку і розмірів оподаткування.

Дослідження факторів, що впливають на прибуток, є необхідним,

оскільки це дозволяє не тільки дати кількісну оцінку їх впливу в

ретроспективному періоді, а й використати виявленні взаємозв(язки для

обгрунтування можливої зміни прибутку в перспективі.

Моделювання можливих змін факторів у перспективі та їх вплив на

зростання (або зменшення) прибутку підприємства можна представити графічно

(рис. .):

дельта ТП дельта Пр(Ц)

дельта Ц дельта Пр(Рвд)

дельта Рвд дельта Пр(ТП)

дельта Рво

дельта Рр дельта Пр(Рр)

(1 (2 (3

(5 Пр

Ціна поділу: Пр – 10 ум.грош.од.

Дельта Рвд (рівень ВД) – 0,1%

Дельта Рво (рівень витрат обертання) – 0,1%

Дельта Рр (рівень рентабельності) – 0,1%

Рис. . Моделювання впливу окремих факторів на зміну обсягів отримання

прибутку.

На вісі ординат показано зміну окремих показників – факторів, що

впливають на прибуток: товарообороту в співставних цінах; індексу зміни цін

на товари, що реалізуються; рівні валового доходу, витрат обертання і

рентабельності товарообороту. На вісі абсцис відображається зміна прибутку

в зв(язку зі зміною цих показників, яка може очікуватися.

Для побудови кожного із графіків, що приведені на малюнку, необхідно

обчислити можливу зміну прибутку при зміні відповідних факторів. Розрахунки

носять імітаційний характер і здійснюються за формулами розрахунку окремих

показників рентабельності. При цьому базовими показниками є дані звітного

періоду.

Залежності характеризуються прямими, що проходять через центр системи

координат, оскільки при незмінності факторів прибуток буде відповідати

обсягові, отриманому в базовому періоді.

Кути нахилу прямих характеризують темпи зміни обсягу прибутку під

впливом окремих факторів. Кути нахилу до вісі абсцис ((1 - (5) можна

визначити так:

|tg( =|дельта Ф |,|

| |дельта П(дельтаФ) | |

де дельта Ф – зміна відповідного фактора;

дельта П(дельтаФ) – зміна прибутку за рахунок зміни відповідного

фактора.

Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою

залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення

прибутку, економічного обгрунтування планів (прогнозів) формування та

використання прибутку на майбутній період.

Система планових розрахунків охоплює наступні напрямки роботи (рис. .)

| | | | | |

| | | | | |

| | | | | |

| | | | | |

| | | | | |

Рис. . Процес планування формування та розподілу прибутку.

Обгрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий

період передбачає з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що

забезпечує умови самофінансування і вирішення стратегічних і тактичних

задач, що стоять перед ним, з другого – розрахунок можливості отримання

прибуток при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства,

залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімальною,

нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової

функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприємства,

прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз процентної

ставки банків) і прогнозі норми прибутку на капітал (середньогалузева

рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини капіталу необхідно

врахувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск

облігацій, продаж акцій абощо, а також впливу на його вартість інфляційних

очікувань).

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходячи із

потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціального

розвитку, забезпечення необхідного соціального споживання, утворення фондів

розвитку і фонду виплати дивідендів власникам підприємства, створення

фінансових резервів, а також виплати податкових і інших обов(язкових

платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибуток

визначає умови для самофінансування підприємства.

Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період

здійснюється в такому порядку.

1. Проводиться обгрунтування потреб підприємства в фондах фінансових

ресурсів на виробничий і соціальний розвиток, що утворюється за

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10

МЕНЮ

Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн