рефераты бесплатно

МЕНЮ


Состав и формы бухгалтерской отчетности (СКЛАД І ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ)

У першому розділі пасиву наводяться дані про статутний, пайовий,

додатковий вкладений, інший додатковий, резервний капітал, нерозподілений

прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капітал.

У другому розділі пасиву відображається забезпечення виплат

персоналу, інше забезпечення та цільове фінансування.

Третій розділ пасиву відображає довгострокові кредити банків, інші

довгострокові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання та інші

довгострокові зобов’язання.

Четвертий розділ пасиву містить дані про короткострокові кредити

банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, видані

векселі, кредиторську заборгованість за товари, роботи й послуги, поточні

зобов’язання за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з

позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з

внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов’язання).

П’ятий розділ пасиву відображає доходи майбутніх періодів.

Кожний з розділів балансу завершається проміжним підсумком по розділу,

сума яких дає відповідно загальний підсумок активу чи пасиву балансу.

Практично майже усі дані, які знаходять своє відображення у балансі,

беруться з даних синтетичних (й аналітичних) рахунків бухгалтерського

обліку, крім результативних рахунків, що визначають прибуток чи збиток

діяльності підприємства, який розраховується і наводиться у формі № 2, а

вже потім переноситься у перший розділ пасиву балансу.

Форма балансу (скорочена № 1-м) приведена у додатках до даної роботи.

2.2. Звіт про фінансові результати

Складання звіту про фінансові результати регулюється положенням

(стандартом) бухгалтерського обліку 3, який так і називається «Звіт про

фінансові результати». Шапка звіту містить таку ж інформацію про

підприємство, як форма №1 «Баланс», крім даних про форму власності та

адреси підприємства.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам

повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки

та збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків,

передбачених відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі

податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у

дужках.

За структурою звіт поділяється на три розділи:

1. Фінансові результати.

2. Елементи операційних витрат.

3. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Малі підприємства подають звіт по скороченій формі № 2-м.

Перший розділ «Фінансові результати» визначає усі доходи і витрати,

прибутки та збитки підприємства, які мали місце у звітному періоді.

Додатково показуються відповідні показники за попередній період.

Розділ І містить показники по операційній діяльності, тобто основній

діяльності підприємства, по фінансовій діяльності підприємства, визначає:

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

. прибуток чи збиток;

. податок на прибуток від звичайної діяльності:

- фінансові результати від звичайної діяльності:

. прибуток чи збиток;

- надзвичайні доходи чи витрати:

. податки з надзвичайного прибутку;

- чистий прибуток чи збиток.

У розділі ІІ звіту про фінансові результати наводяться відповідні

елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші

операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності

протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за

вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт,

послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.

Розділ ІІІ звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні

товариства, прості акції або потенційні акції яких відкрито продаються та

купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у

процесі випуску таких акцій.

Форма звіту про фінансові результати (скорочена № 2-м) приведена у

додатках до даної роботи.

2.3. Звіт про рух грошових коштів

«Звіт про рух грошових коштів» (далі форма № 3) є однією з

найскладніших форм. Порядок заповнення його регламентується П(С)БО 4.

Складність цієї форми зумовлена тим, що для її заповнення потрібно детально

проаналізувати як показники даних бухгалтерського обліку, так і перші дві

форми фінансової звітності: балансу та звіту про фінансові результати. Крім

того, у більшості українських бухгалтерів немає ні досвіду заповнення цього

звіту, ні додаткової інформації, що пояснює «хитрощі» визначення окремих

показників форми № 3. А оскільки форму № 3 складають тільки один раз на

рік, то навіть відновити у пам’яті те, що відображали у ній рік тому, буває

складно. Форму № 3 не подають підприємства малі, які в свою чергу керуються

положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25, який не містить звіту

про рух грошових коштів.

Форму № 3 слід заповнювати після складання балансу (форма № 1) і звіту

про фінансові результати (форма № 2). Причому для зручності використання

даних, відображених у балансі підприємства, доцільно провести певну

підготовчу роботу. Оскільки в процесі заповнення форми № 3 знадобляться

дані про приріст (убуток) активів і зобов’язань багатьох статей балансу

підприємства, цю інформацію можна підготувати заздалегідь. Для її отримання

можна запропонувати додати до традиційної форми балансу додаткову графу 5

як в активі, так і в пасиві. Цю додаткову графу потрібно заповнити для

кожного рядка балансу, що містить числову інформацію. Показник графи 5 для

кожного рядка розраховують як різницю між показниками граф 4 і 3 цього

самого рідка. Потім ці дані буде використано під час заповнення відповідних

рядків форми № 3.

Згідно з П(С)БО 4 метою складання звіту про рух грошових коштів є

надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації

про зміни, що відбулися у складі грошових коштів підприємства та їх

еквівалентах.

Під грошовими коштами підприємства розуміється готівка, кошти на

рахунках у банках і депозити до запитання. Еквіваленти грошових коштів – це

короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно

конвертуються у певні суми коштів і характеризуються незначним ризиком

зміни їхньої вартості. Як приклад еквівалента грошових коштів можна навести

високоліквідні цінні папери з дуже коротким терміном погашення (векселі,

сертифікати тощо).

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових

коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та

фінансової діяльності.

Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми,

які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у

складі відповідних видів діяльності.

Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень і видатків, що

виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди,

бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не

включаються до звіту про рух грошових коштів.

У міжнародній практиці існує два основних методи складання звіту про

рух грошових коштів: прямий і непрямий.

Прямий метод передбачає послідовне відображення всіх наджоджень і

вибуття грошових коштів, а також визначення приросту або зменшення грошових

коштів за звітний період як різниці між ними.

Непрямий метод полягає у визначенні чистого руху грошових коштів

шляхом послідовного коригування прибутку (збитку) звітного періоду на вплив

негрошових операцій, змін у складі запасів, дебіторської та кредиторської

заборгованостей, доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою

діяльністю.

І хоча ці методи не знайшли свого відображення у П(С)БО 4, під час

заповнення форми № 3 передбачено використання обох таких методів:

. прямого – для надання інформації про рух грошових коштів у результаті

інвестиційної та фінансової діяльності;

. непрямого – для надання інформації про рух грошових коштів у результаті

операційної діяльності.

Заповнюючи поетапно форму № 3 підприємство повинно отримати її

підсумковий показник – значення рядка 400 “Чистий рух коштів за звітний

період”, хоча, по суті, його значення відоме ще до складання цієї форми (як

різниця показників рядків 230 і 240 активу балансу на кінець і початок

звітного періоду). Під час заповнення форми № 3 слід керуватися П(С)БО 4, а

також скористатися Методичними рекомендаціями № 053.

Форма № 3 складається з трьох розділів:

- “Рух коштів у результаті операційної діяльності”;

- “Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності”;

- “Рух коштів у результаті фінансової діяльності”.

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші

види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Прикладом

операційної діяльності може бути будь-яке придбання матеріальних цінностей,

реалізація продукції (товарів, послуг), платежі постачальникам тощо.

Фінансова діяльність – діяльність, яка спричиняє зміни розміру і

складу власного і позикового капіталу підприємства. Прикладом такої

діяльності можуть бути операції з випуску акцій, отримання і погашення

позик, виплати дивідендів тощо.

Інвестиційна діяльність – діяльність, пов’язана з придбанням і

реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою

частиною еквівалентів грошових коштів. Прикладом інвестиційної діяльності

можуть бути операції з придбання основних фондів, надання позик іншим

підприємствам, інвестиції у цінні папери.

Водночас під час заповнення кожного розділу форми № 3 підприємству

слід пам’ятати, що цей поділ досить умовний і повинен враховувати специфіку

діяльності підприємства. Адже є, наприклад, спеціалізовані підприємства,

які займаються тільки інвестиційною діяльністю, і відповідно, для них вона

буде операційною. Якщо підприємство займається лише купівлею-продажем

цінних паперів, то для нього такі операції є основним видом діяльності,

отже, вони знайдуть своє відображення під час заповнення першої частини

цієї форми. Продаж виробничим підприємством частини акцій, якими воно

володіє, є складовою його інвестиційної діяльності, і надходження коштів у

результаті такої операції знайде своє відображення у другому розділі звіту.

Тобто подібна класифікація індивідуальна для кожного підприємства, і вона

повинна знайти своє відображення в одному із розділів наказу про облікову

політику підприємства.

Рух коштів у результаті операційної діяльності

Перший розділ форми № 3 включає в себе рядки з 010 до 170 і починається з

відображення в ньому показника “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

до оподаткування”, який переносять до цієї форми зі звіту про фінансові

результати

Звіт про рух грошових коштів структурою поділяється на такі графи:

1) назва статті;

2) код рядка;

3) показники за звітний період:

- надходження;

- видаток;

4) показники за попередній період:

- надходження;

- видаток.

У свою чергу, розділ 1 містить такі підрозділи:

а) коригування на:

- амортизацію необоротних активів;

- збільшення (зменшення) забезпечень;

- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності;

- витрати на оплату відсоток;

- підсумковий рядок “прибуток (збиток) від операційної діяльності до

зміни в чистих оборотних активах”.

б) зменшення (збільшення):

- оборотних активів;

- витрат майбутніх періодів.

в) збільшення (зменшення):

- поточних зобов’язань;

- доходів майбутніх періодів;

- проміжний підсумковий рядок “грошові кошти від операційної

діяльності”.

г) сплачені:

- відсотки;

- податки на прибуток;

д) підсумковий рядок “чистий рух коштів до надзвичайних подій”;

е) рух коштів від надзвичайних подій;

є) завершальний підсумковий рядок “чистий рух коштів від операційної

діяльності”.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається

шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до

оподаткування на суми:

- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості,

пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

- наведені в негрошових статтях;

- наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у

результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається

на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи” та

статті “Поточні фінансові інвестиції”.

Розділ 2 форми № 3 включає:

1) реалізація:

- фінансових інвестицій;

- необоротних активів;

- майнових комплексів;

2) отримані:

- відсотки;

- дивіденди;

- інші надходження;

3) придбання:

- фінансових інвестицій;

- необоротних активів;

- майнових комплексів;

- інші платежі;

4) чистий рух коштів до надзвичайних подій;

5) рух коштів від надзвичайних подій;

6) чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.

Заповнення другого і третього розділу форми № 3 грунтується на

використанні так званого прямого методу, який передбачає послідовне

відображення всіх надходжень і вибуття коштів, пов’язане з інвестиційною

або фінансової діяяьністю.

У рядка 180-270 форми № 3 відображають реальне надходження і вибуття

коштів (без урахування податку на додану вартість), пов’язане з реалізацією

та придбанням фінансових інвестицій, необоротних активів, отримання

підприємством дивідендів тощо. У цих рядках не відображають заборгованості

за передані, але не оплачені активи.

Показник рядка 280 обчислюють арифметично. Для цього потрібно від суми

показників рядків 180-230 графи 3 відняти суму показників 240-270 графи 4.

Для заповнення рядка 300 слід показник рядка 280 збільшити на показник

графи 3 рядка 290 (або зменшити) на показник графи 4 рядка 290).

Рух коштів у результаті фінансової діяльності

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на

основі змін у статтях балансу за розділом “Власний капітал” та статтях,

пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення

наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов’язання” і “Поточні

зобов’язання” (короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за

довгостроковими зобов’язаннями, поточні зобов’язання за розрахунками з

учасниками).

Заповнення цього розділу здійснюють прямим методом у порядку,

аналогічному до порядку заповнення розділу ІІ. Тобто слід відобразити

безпосереднє надходження і вибуття коштів у результаті фінансової

діяльності. Підсумковий показник цього розділу (рядка 390) визначають так.

Різницю сум показників рядків 310-330 і рядків 340-360 збільшують на

показник графи 3 рядка 380 (і/або зменшують на показник графи 4 рядка 380).

Рядок 400 “Чистий рух коштів за звітний період” – фактично підсумковий

показник форми № 3, відомий ще до її заповнення. Цей показник визначають

шляхом арифметичного додавання сум підсумкових показників кожного з

розділів форми: рядка 170, рядка 300 і рядка 390.

Рядок 410 “Залишок коштів на початок року” має довідковий характер, і

його визначають як суму показників рядків 230 і 240 графи 3 балансу.

У рядку 420 “Вплив змін валютних курсі на залишок коштів” показують

суму додатної або від’ємної курсової різниці від перерахунку залишку коштів

в іноземній валюті у результаті коливань валютного курсу протягом звітного

періоду.

У рядку 430 “Залишок коштів на кінець року” наводять різницю між сумою

грошових надходжень і витрат, відображених у рядках 400-420. Математично це

алгоритм матиме такий вигляд: Рядок 430 = рядок 410 + рядок 400 +/- рядок

420..

Форма даного звіту приведена у додатку.

2.4. Звіт про власний капітал

Складання звіту про власний капітал регламентується положенням

(стандартом) бухгалтерського обліку 5 під однойменною назвою, де

визначаються зміст і форма звіту та загальні вимоги до розкриття його

статтей. Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал

визначаються окремим положенням.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про

зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні

додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Звіт про власний капітал здійснює аналіз усіх видів капіталу

підприємства за звітний період, а саме: статутний капітал, пайовий капітал,

додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал,

нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

Звіт аналізує дані у розрізі наступних показників:

1) залишок на початок року;

2) коригування:

- зміна облікової політики;

Страницы: 1, 2, 3, 4


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.