Дипломная работа: Фінансове планування в сучасних умовах економіки України

На підприємстві має бути організовано повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками, іншими учасниками ринкових відносин [6]. Необхідно періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку, звітності та інвентаризації.

Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкту господарювання за такими статтями:

• розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами;

• бюджетні платежі, платежі із соціального страхування та оплати праці;

• векселі отримані, аванси видані.

При цьому слід враховувати реальні умови, а тому доцільно розглянути:

• який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількох головних боржників;

• ймовірність погашення дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості;

• питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості;

Кредиторська заборгованість у складі залучених засобів займає важливе місце. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими суб'єктами господарювання в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству і не може справити негативного впливу на фінансовий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо ж кредиторська заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств.

Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи:

• оборотні кошти, заморожені в дебіторській заборгованості або в не прокредитованих банком, товарно-матеріальних цінностях;

• розмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства в них для забезпечення поточної діяльності.

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану — балансу доходів і видатків підприємства.

Керівництво підприємства весь час знаходиться перед необхідністю вибору. Воно повинно здійснювати вибір оптимальної ціни реалізації, приймати рішення в області кредитної та інвестиційної політики тощо.

Необхідно добитися такого положення, щоб вся діяльність підприємства в комплексі була б рентабельною і забезпечила б грошові надходження в об'ємі, який задовольняє зацікавлених в результатах роботи підприємств людей (власників, кредиторів тощо). Описання очікуваних результатів економічної діяльності в майбутній період має місце при складанні бюджетів (планів) підприємства.

Як правило, розрізняють короткострокове та довгострокове планування [5]. Значення деяких з прийнятих рішень розповсюджується на дуже довгу перспективу. Це відноситься, наприклад, до рішень в таких областях, як придбання елементів основного капіталу, кадровій політиці, визначенні асортименту продукції, яка випускається. Такі рішення визначають діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відображені в довгострокових планах (бюджетах), де рівень деталізованості звичайно буває досить невисока. Довгострокові плани повинні представляти собою свого роду рамочну конструкцію, складовими елементами якої являються короткострокові плани.

В основному на підприємствах використовується короткострокове планування, яке має справу з плановим періодом, що дорівнює одному року. Це пояснюється тим, що за період такої протяжності відбуваються всі ти пічні для життя підприємства події, оскільки за цей строк вирівнюються сезонні коливання кон'юнктури. По часу річний бюджет (план) можна розділити на місячні або квартальні бюджети (плани).

Неможливо виробляти загальні правила, що встановлюють ступінь деталізації бюджету. В першу чергу вона залежить від того, наскільки високий рівень надійності складних розрахунків. Крім того, на кожному конкретному підприємстві необхідно оцінити ступінь необхідності деталізації бюджетів для забезпечення координації окремих запланованих дій.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14