Курсовая работа: Сучасне світове господарство та інтеграція України у світове господарство
Еволюційний шлях переходу до ринку грунтується на
поетапному і поступовому введенні ринкових відносин упродовж тривалого періоду
(10—15 років).
Прискорений шлях, або «шокова терапія», приваблює
тим, що мета досягається швидко (за 400—500 днів, 2—3 роки). Сутність його
полягає в тому, що на основну масу товарів та послуг відразу вводять вільні
ціни. Зростання їх обмежується здійсненним гранично жорсткої
фінансово-кредитної політики. Вона є ключовим елементом цього варіанта.
Максимально скорочується державний сектор. Соціальна підтримка населення
встановлюється на мінімальному рівні.
Прихильників «шокової терапії» у нашій країні
було вдосталь, як і радників з різних західних шкіл, зокрема чиказької (монетаристської
школи), на яку покладалося найбільше надій. Проте всі вони, по-перше, не
враховують відмінностей між Україною та іншими країнами, між селянином,
сформованим колективним веденням господарства, і фермером, який працює у
ринковому середовищі, тощо. По-друге, вони всі без винятку піклуються не
про інтереси України, а про свої власні інтереси, інтереси своїх компаній,
країн. По-третє, монетаризм у його класичному розумінні зводиться до
вільного ринку, де рівновага у суспільстві досягається за рахунок грошової
політики, вільного ціноутворення. У наших умовах багато рівневого
монополізму (власності, технології, управління) це зумовило б руйнацію
економіки, дестабілізацію суспільства.
Засади ринкової економіки в Україні мають
уводитися прискорено, проте не шоковим шляхом.
Світовий ринок – (world market) – сфера стійких
товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці
і інші фактори виробництва.Це є розвинена сфера
товарного обміну, що ґрунтується на МПП.
Світова торгівля — форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації
окремих країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім
техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.(Таб.Порівняльна
характеристика національного і світового ринків)
Таблиця 1. - Порівняльна характеристика
національного і світового ринків
Ознака |
Національний ринок |
Світовий ринок |
За об'єктами обміну
|
Уся продукція суб'єктів ринкового національного
господарства |
Найконкурентоздатніша продукція, виготовлена з низькими
витратами і з кращими споживчими властивостями |
За панівною формою
конкуренції
|
Внутрінаціональна конкуренція за національного споживача |
Міжнаціональна конку-
ринки (національні ринки інших держав)
|
За механізмом ціноутворення
|
Ціна визначається середніми суспільно необхідними затратами
національної економіки |
Ціна відображає не усереднені національні затрати, а
середні затрати виробників-учасників |
За факторами, що впливають на рух товарів і
послуг
|
Рух товарів та послуг зумовлений внутріш-
факторами
|
На рух товарів та послуг
суттєво впливає зовнішньоекономічна політика
держав-учасниць
|
За наявністю (відсутністю) бар'єрів
для вільного переливу капіталів
|
Відносно незначні бар'єри |
Наявність порівняно значних бар'єрів |
Особливості сучасного етапу розвитку світової
торгівлі:
— перевищення темпів зростання світової торгівлі
над темпами зростання ВВП;
— зміна структури товарообігу світової торгівлі
за рахунок зростання питомої ваги продукції переробної промисловості; зниження
частки сировинних товарів;
— щорічне оновлення більш ніж на третину асортименту
продукції обробних галузей, насамперед електроніки;
— зростання частини взаємної торгівлі
індустріально розвинених країн;
— зростання темпів торгівлі машинами та
обладнанням на базі поглиблення міжнародного виробничого кооперування;
— розвиток ринку наукомісткої продукції,
патентів, ліцензій, ноу-хау;
— множинність цін;
— зростання питомої ваги та значення світового
ринку послуг.
Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:
—
він є
категорією товарного виробництва, який виходить в пошуках збуту своєї продукції
за національні рамки;
—
він
проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом
не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;
—
він
оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику в яких
галузях і регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно;
—
він
виконує функцію (санубальна), яка дозволяє забраковувати з міжнародного обміну
товари і часто їх виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт
якості при конкурентних цінах;
—
на ньому
існує особлива система цін – світові ціни.
Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий
ринок має зворотній вплив на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для
кого треба виробляти.
Світовий ринок:
—
світовий ринок – це сфера міжнародного балансу попиту та
пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;
—
обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції
товару, обсяги імпорту – обсягами надлишкового попиту на товари;
—
факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на
міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на
однакові товари у різних країнах;
—
ціна за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між
мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах
до початку торгівлі;
—
з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості
товарів, які експортуються га імпортуються на світовому ринку, з іншого – зміна
кількості експортованих та імпортованих товарів призводить до зміни світової
ціни.
2.3 Світовий ринок непродовольчих товарів
Світовий ринок товарів споживчого призначення задовольняє
попит населення на непродовольчі товари: одяг, взуття, побутову техніку, товари
побутової хімії, спортивні, туристичні товари, а також товари естетичного та
духовного Значення. Світовий ринок товарів побутового призначення є сферою товарно-грошового
обміну між країнами, який базується на міжнародному поділі праці у виробництві цих
товарів. Міжнародна спеціалізація виробництва сприяє удосконаленню випуску
товарів, накопиченню капіталу для втілення науки і техніки, що забезпечує
конкурентну спроможність товарів. Розвиток сучасного наукомісткого виробництва суперпобутових
товарів (аудіо-, відеотехніки, персональних комп’ютерів,електротоварів,
кухонних комбайнів, мікрохвильових печей та ін.) зумовлює подетальну та
постадійну технологічну спеціалізацію, економічну інтеграцію країн, функціонування
транснаціональних корпорацій з широкою мережею численних філіалів, що охоплюють
десятки країн /напр., японська "Соні",голландська "Філіпс",
американська "Еппл”. Міжнародна стратегія малого та середнього підприємництва
виробництва товарів споживчого призначення рекомендована для країн з перехідною
економікою, у тому числі України.
Міжнародна торгівля товарами споживчого призначення
динамічно розвивається, удосконалюється товарна структура, покращується асортиментний
склад. Частка товарів споживчого призначення змінилась відповідно з 40 до 30%,
хоч абсолютний обсяг товарообігу даної групи товарів зростає, зрушується структура.
Частка продовольчих товарів має тенденцію до зменшення обсягів, а група промислових
товарів - до її збільшення. В групі промислових товарів обсяги продажу традиційних
товарів - одягу, взуття, текстильних виробів поступаються перед швидко зростаючим
збутом нових побутових супертоварів - побутової електронної апаратури, легкових
автомобілів, засобів зв’язку, побутової хімії. У групі продовольчих товарів
домінує попит на товари глибокої технологічної обробки, четвертої гами товарів,
готових до споживання, кондитерські вироби, землеробства.
Виділяють три групи країн за рівнем споживання
одягу:
1) країни з високою купівельною спроможністю, значними
обсягами споживання одягу: Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Швеція, Бельгія,
Голландія, Люксембург.
2) країни з середнім рівнем прибутків та споживання
одягу: Великобританія, Ірландія, Ісландія;
3) країни з низьким рівнем прибутків, невеликим обсягом
споживання одягу: Греція, Португалія, Іспанія.
Країни з перехідною економікою мають обмежені експортні
ресурси і пасивне торговельне сальдо, імпортують переважно європейські та азіатські
текстильні товари. Україна експортує традиційні текстильн товари,української
вишивки - блузи, сорочки, рушники, скатерки, виходить на ринок сучасної української
моди. Слабка конкурентна спроможність українських товарів змушує країну
будувати нову модель зовнішньої торгівлі з пошуками нових торговельних партнерів
з імпорту сировини (бавовни, вовни) та напрямків експортно-імпортних потоків
готових товарів.
Світовий ринок взуття забезпечує потреби
населення у взутті робочого, спортивного, туристичного, рекреаційного, домашнього,
професійного, ортопедичного призначення. Світове виробництво взуття досягнуло 8,5
млрд. пар, що в розрахунку на душу населення становить 1,7 пари. . Перше місце у
світі з виробництва взуття посідає Італія.
2.4 Світовий ринок товарів
тривалого користування
Серед промислових товарів, призначених для особистого
споживання,
виділяють специфічну групу товарів культурно-побутового
та господарського вжитку. До культурно-побутових товарів відносять побутову . електронну
апаратуру (телевізори, магнітофони, відеотехніку, персональні комп’ютери, калькулятори),
годинники, фотоапаратуру, інше; до господарських товарів -холодильники, пральні
машини, мікрохвильові печі, пилососи, широку гаму інших електропобутових приладів.
Наведені товари, а також легкові автомашини, катери, яхти, спортивно-туристський
інвентар в економічній літературі називають товарами тривалого користування, оскільки
розглянутий у часі період їхнього споживання визначає особливості ринку цих товарів.
Більшість вказаних товарів є складними технічними
виробами, і їхнє виробництво в основному сконцентровано на підприємствах машнобудування,
приладобудування, електроніки і електротехніки. Разом з іншими видами машин,
обладнання, транспортних засобів культурно-побутові і господарські товари
являють собою не тільки найбільш завершений вид продукції серед готових
виробів, але й характеризують науково-технічний потенціал і рівень розвитку
країн-виробників, оскільки саме в ці товари закладено найбільш кваліфіковану
працю, яка на світовому ринку оцінюється найвище.
Більшість сучасних побутових машин і приладів оснащуються
мікропроцесорами і мікро-ЕОМ.
Світовий ринок товарів тривалого користування
характеризується гострою конкуренцією.
Так, в США 70% цих товарів зіткається з конкуренцією
іноземних виробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У США імпорт
складає 60% вартості радіо- і телеапаратури, мотоциклів, велосипедів, що
продукуються в цій країні, а також 19% - автомобілів.
Для міжнародної торгівлі цими товарами характерні
більш високі темпи зростання порівняно з виробництвом. Торгівля товарами тривалого
користування розвивається випереджаючими темпами і
відносно до всього зовнішньоторговельного, обігу головних індустріальних країн
світу.
Визнаними лідерами у виробництві побутової електроніки
є США, Японія, Німеччина, частка яких складає більш як 60% обсягу виробництва цих
товарів у світі. Приблизно така сама частка цих країн у світовому експорті. Технічні
товари тривалого користування в міжнародній торговельній практиці продаються і купуються
переважно у вигляді готових до вжитку виробів, але все частіше практикують поставки
їх у розібраному вигляді для наступного складання в країні-покупцеві, а також поставки
у межах коопераційних угод вузлів, деталей, окремих частин або запасних частин
для технічного обслуговування і ремонту.
Поставки побутових технічних товарів у розібраному
вигляді (автомобілі, телевізори, аудіо- та відеотехніка, персональні
комп’ютери) здійснюються в основному на ринки країн, що захищені високими
митними тарифами від імпорту готової продукції в інтересах національних
продуцентів таких товарів. Така практика веде до створення відповідних національних
підприємств та компаній, діяльність яких спрямована на поступове опанування виготовлення
вузлів, деталей та на зменшення імпортної частки в готовому виробі. Новою формою
зовнішньоторговельного сервісу у сфері побутової техніки є практика "системного
продажу", коли покупцеві пропонується основний виріб і різні комплектуючі та
супутні товари. Системний продаж не тільки збільшує виручку, але й є більш
привабливим для покупця, ніж пропозиція розрізненого побутового приладдя.
Одним з найважливіших товарів на світовому ринку товарів
тривалого користування є побутова електронна апаратура. Від ринків інших побутових
технічних товарів цей ринок відрізняється більшим динамізмом розвитку виробництва
і збуту, оновленням і розширенням гами виробництва виробів, що надходять у
торгівлю. Крім того, дана апаратура є технічно одним з найбільш складних видів споживчих
товарів, що зумовлює необхідність підвищення витрат на розробку і освоєння виробництва.
Ринок побутової електроніки характеризується великомасштабним виробництвом, високими
темпами розвитку технічного прогресу, зростанням продуктивності праці, значними
витратами на наукові та дослідні роботи.
Побутова електроніка е одним із основних видів
електронного обладнання, її частка у вартості виробництва і експорту всієї електронної
галузі в індустріальне розвинутих країнах складає 1/5, а в усій продукції машинобудування
-більше 3%. На товари цієї групи припадає 3% загальних витрат споживачів у
західних країнах і 15% витрат на придбання товарів тривалого користування. Для ринку
побутової, електроніки індустріальних країн є характерним його насичення багатьма
видами. Показник насичення ринку певним товаром визначається відношенням
кількості родин, що мають цей товар, до загальної кількості родин у країні. Щодо
кольорових телевізорів середній рівень насичення в Західній Європі перевищує
85%. В США 94% родин мають один кольоровий телевізор і 50% - два. Рівень насиченостівідеомагнітофонами
досяг в США - 50%, у Великобританії -45%, в Німеччині і Голландії - 40% .
Домінуюче становище на світовому ринку побутової електроніки
належить США, Японії, деяким країнам Західної Європи. В останнє десятиріччя на цьому
ринку з’явилась і з успіхом конкурує з названими країнами продукція південнокорейських
та китайських виробників.
Серед господарських товарів тривалого
користування один з найбільших - ринок побутової холодильної техніки. Цю техніку
- холодильники і морозильники - випускають зараз більше ніж в 60 країнах світу.
Найбільші зарубіжні виробники - США, Японія, Італія, Німеччина, Південна Корея,
Бразилія, Китай, Великобританія. Світовий ринок контролюють сім провідних фірм:
"Електролюкс - Зануссі" /Швеція - Італія/ з річним обсягом виробництва
10,7 млн. шт., "Дженерал Електрик" /США/ - 5,2, "Уірлпул" /США/
- 5,1, "Мацусіта" /Японія/ - 4,5, "Бош-Сіменс" /ФРЩ- 3,7, "Томсон-Бранд"
/Франція/ - 1,8 млн. шт. Асортимент холодильників, що виробляється західноєвропейськими
фірмами, в основному представлений двох- і трьохкамерними моделями. В США і
Японії 60% випуску складають
холодильники типу "шафа" .
2.5 Світовий ринок продовольчих товарів
Абсолютний обсяг світової торгівлі продовольчими товарами
зростає,але темпи його розвитку більш повільні, ніж у групі промислових товарів
споживчого призначення. Світові ціни на продовольчі товари мають понижувальну тенденцію
в порівнянні з швидким зростанням цін на промислові споживчі товари.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|