Размещение продуктивных сил США

офіційних межах. Метрополітен – сіті з його передмістями, тобто те ж саме,

що й агломерація. Консолідований метрополітен – це два або більше

метрополітенів, що зрослися.

|Кількість населення (тис.) |283230 |

|Середній приріст населення (%) |0,9 |

|Густина населення ( чол./кв. км.) |28,9 |

|Відсоток міського населення |77 |

|Кількість міст з населенням більше 100000 чол. |219 |

|Середня кількість чоловіків на 100 жінок |97 |

“Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001

Містами в Сполучених Штатах Америки вважаються всі населені пункти, в

яких проживає понад 2500 осіб, всі інші – сільськими. За таких умов ѕ

американських жителів класифікуються як міські жителі і ј - як сільські.

Фактично населення Сполучених Штатів Америки поділяється на

метрополітенське, позаметрополітенське та фермерське.

Сучасна галузева структура і рівень розвитку продуктивних сил США

Господарство США характеризується не тільки своїми величезними

масштабами, а й найсучаснішою та комплексною структурою. Це твердження

стосується не тільки господарства в цілому, а й усіх його галузей і

підрозділів зокрема

Галузева структура господарства Сполучених Штатів надзвичайно

різноманітна. Одними з найбільш значущих галузей є добувна і обробна

промисловості, сільське господарство, транспорт та нематеріальна діяльність

держави, така як торгівля, фінанси та послуги. В первинній сфері зайнято

лише 3,3 % працюючих (у сільському господарстві, лісівництві й рибальстві –

2,8 і в добувних галузях – 0,5), а у вторинній сфері – 22,4 % ( в

будівництві – 6,0, в обробній промисловості – 16,4) і в третинній сфері –

74,3 % ( на транспорті, в зв’язку, електроенергетиці і комунальному

господарстві – 7,1, в торгівлі – 20,9, у фінансах та страхуванні – 6,7, в

галузях обслуговування – 34,9 і в громадському харчуванні – 4,7). Такий

розподіл трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Структура корисних копалин, що їх видобувають в Сполучених Штатах

Америки, за вартістю на ѕ складається з палива, на 9 % - з неметалевої

сировини і на 7 % з руд металів. США мають друге місце по видобутку вугілля

– 23 % світових запасів. Видобуток кам’яного вугілля становить 820 млн т,

нафти – 360 млн. Т, природного газу – 550 млрд м3, залізної руди – 60 млн

т. Відкритим способом видобувають 60 % вугілля; загальні витрати на 25-30 %

нижчі, ніж при підземному видобутку. В США буре вугілля існує в найбільшій

кількості – 21 % світових запасів. Найбільш Сполучені Штати Америки відомі

своїм видобутком золота. Кількість видобутку становить 320 тис. т. Тут США

поступаються лише ПАР – 495 тис. т. У видобутку кольорових металів країна

посідає друге місце (мідь – 1,86 млн т), а за виробництвом перше

(рафінований алюміній – 3,37 млн т, рафінована мідь – 2,25 млн т).

Добувна промисловість тісно пов’язана з енергетикою. Зараз в

енергобалансі частка нафти становить 40 %, природного газу – 25, вугілля –

23, гідро-, атомної і геотермальної - лише 12 %. Вугілля використовується

перш за все як паливо на теплових електростанціях, природній газ – у

комунальному господарстві та, частково, в місцях видобутку на ТЕС, нафта –

як пальне для двигунів.

Щорічне виробництво електроенергії вже перевищує 3000 млрд кВт за рік і

продовжує зростати.

Обробна промисловість – це основа матеріального виробництва Сполучених

Штатів. За вартістю продукції частка харчової промисловості (включаючи

тютюнові вироби та напої) становить 15 %, текстильної, швейної та шкіряно-

взуттєвої – 5, деревообробної і меблевої – 3, паперової та поліграфічної –

10, хімічної (включаючи продукти нафти і вугілля, пластмаси і гуму) – 20,

виробів з каменю, глини та скла – 2, металургії – 5, металообробки і

машинобудування – 40 %. Надзвичайно розвинута внутрішньо- й міжгалузева

спеціалізація машинобудування в США. Тут підприємства, які випускають

складну продукцію, часто є лише збиральними, що одержують деталі та вузли

від численних субпідрядників. За виробництвом автомобілів США посідає перше

місце – 13,6 млн шт..Також лідирують і за обсягом виробництва

сільськогосподарських машин, вони ж є основними споживачами цієї техніки.

Виробництво вовняних тканин становить – 98,9 млн м2, а бавовняного полотна

– 4,1 млн т.

По всіх параметрах сільське господарство Сполучених Штатів виявляє

собою великий бізнес. Склався навіть спеціальний термін - "агробізнес", -

гігантська вага сільськогосподарського виробництва, що відбиває, в

американській економіці. Під цим терміном мається на увазі весь

агропромисловий комплекс від окремого фермера до мультинаціонального

концерну-виробника хімікатів.

Завдяки щедрості природи і умілому використанню техніки, добрив і

хімікатів, американський фермер практично не має собі рівних у виробництві

рясної і дешевої продукції. На частку США приходиться половина світового

виробництва бобів сої і кукурудзи і від 10 до 25 відсотків бавовни,

пшениці, тютюну і рослинних олій.

Для потреб галузі використовується 190 млн га орних земель і 220 млн т

пасовищ, або, відповідно, 0,7 і 0,9 га на особу. Понад 20 млн га земель

зрошується. Ці показники в залежності від попиту на продукцію галузі можуть

зменшуватися або зростати.

|Площа, яку займають ферми (тис. га) |393471 |

|Кількість ферм (тис.) |2073 |

|Кількість ферм на 10000 кв. км. |2214 |

|Середній розмір ділянки ферми (га) |190 |

|Частка ферм, що знаходяться у власності окремих родин (%) |57,7 |

«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001.

За теперішніх умов американське сільське господарство стало

інтенсивним: в середньому врожайність пшениці становить 26 ц/га, кукурудзи

– 75 ц/га, надої молока – 7000 кг на одну корову.

Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є

багатогалузевим. В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво

кормового зерна – кукурудзи, ячменю і сорго. Важлива роль належить

кукурудзі. Її збір приблизно 200-240 млн т, тобто до 2/5 світового збору.

Як продовольче зерно вирощують пшеницю і рис. Збір пшениці сягає до 75

млн т, а рису – до 8 млн т. Загальний збір зерна в США досягає 360 млн т.

Серед олійних – соя, арахіс, соняшник і бавовник. Головна роль належить

сої (3/5 світового збору) – культура, що перетворила США з найбільшого

імпортера на найбільшого експортера олійних в світі.

В США культивують і цукрові буряки і цукрову тростину. Взагалі,

виробництво цукру тут – одне з найбільших в світі. Разом з тим, США є

імпортером цукру з інших країн.

Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник. США

є одним з провідних їх виробників.

США характеризується великим поголів’ям (понад 100 млн голів великої

рогатої худоби, з них 10 млн – молочні корови, 60 млн голів свиней, 6,2

млрд бройлерів), високою продуктивністю і міцною кормовою базою

(комбікорми, сіяні трави, грубі пасовища).

Виробництво м’яса в США весь час зростає і перевищило вже 34 млн т на

рік. Більше 2/5 його припадає на “біле м’ясо” – м’ясо птиці.

Стосовно харчування американців, у ньому найважливішу роль відіграють

м’ясо та інші продукти тваринного походження (крім тваринного масла), риба,

олія, цукор, овочі і фрукти, різні напої, переважно фруктові соки.

Споживання хліба, борошна, круп та картоплі незначне.

Рибальство є також розвиненою галуззю господарства США. Щорічний вилов

риби – 5-6 млн т.

Як велика і розвинена країна, Сполучені Штати Америки мають всі види

транспорту та їх збалансовану систему. Абсолютні та відносні розміри

транспортної інфраструктури і рухомого складу дуже великі. В перевезенні

вантажів перше місце займають залізниці. На них припадає 38 % перевезень.

Друге місце посідає автотранспорт – 28 %, далі внутрішній водний – 16 % та

авіаційний - 17 %. Частка залізниць, внутрішнього водного і морського

транспорту в перевезенні пасажирів, за винятком туристських круїзів,

зведена до мінімуму. Тут передує авіаційний транспорт. Одночасно зростає

роль авіації і в перевезенні вантажів. На дорогах США діють магістралі зі

збільшеною швидкістю руху.

У сфері нематеріальної діяльності Сполучених Штатів Америки зайнято

майже 2/3 працюючого населення і вона складається з великої кількості

напрямків, галузей і окремих видів. Головними Ії підрозділами є торгівля,

фінанси та послуги. Послуги в свою чергу поділяються на ділові (бізнесові),

видовищні й рекреаційні та професійні. Взагалі США мають високий рівень

розвитку медичного обслуговування та охорони здоров’я. В США існує зручна

система освіти.

Важливим складовим господарства Сполучених Штатів Америки в другій

половині XX ст. стали наукові дослідження і військово-промисловий комплекс.

Витрати на науку перевищують 170 млрд доларів. Воєнні витрати досягають 310

млрд доларів.

Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей

господарства США

Господарство США має свої особливості розміщення. Для кожного регіону

характерна своя галузь виробництва. В цьому питанні ми намагатимемося

показати територіальну структуру провідних галузей країни.

Промисловість. Однією з найпотужніших галузей промисловості є добувна

промисловість. В США видобувають багато різноманітних корисних копалин,

найважливішими з них є вугілля, нафта та природній газ.

Головним вугільним басейном є Аппалачський. За розмірами, геологічними

умовами та якістю вугілля, за вигідністю розташування (щодо Північного

Сходу і Приозер'я), а також за кількістю вже видобутого вугілля він не має

рівних у світі. Продовжується експлуатація Східного Внутрішнього басейну в

штаті Іллінойс. Новим явищем стало зростання вугільної промисловості на

захід від річки Міссісіпі, зокрема в районі Скелястих гір

Нафту і природний газ видобувають у чотирьох районах: Ґалф,

Мідконтинент, Каліфорнія, Аляска. Зараз тут добувається 2/5 нафти і 4/5

природного газу країни. Інтенсивно експлуатуються шельфові родовища

Каліфорнії і, особливо, Ґалфу.

Головний залізорудний басейн США лежить біля озера Верхнього. Він один

з найбільших у світі й інтенсивно експлуатується вже понад 100 років. За

своїми характеристиками його можна порівнювати з Аппалачським вугільним і

нафтогазоносними Мідконтинентом та Ґалфом.

Урані більшість руд кольорових і рідкісних металів видобувають у

Кордильєрах, фосфорити — на Флориді і в штаті Північна Кароліна, калійні

солі — в штаті Нью-Мексико.

Енергетика. Виробляють електроенергію переважно вугільні ТЕС, частка

ГЕС — 9 %, АЕС — 22 %. В країні понад 100 діючих атомних реакторів

загальною потужністю 105 млн кВт. Теплові електростанції, включаючи атомні,

розміщені там, де є споживачі. Атомна електроенергетика найбільш розвинена

і має найбільше значення в Північно-східному мегалополісі, в західному

Приозер'ї, на Аппалачському Підмонті та Флориді. Районами розвиненої

гідроенергетики стали басейни річок Колумбія на Тихоокеанському Північному

Заході, Теннессі і Камберленда в Аппалачах, Сакраменто і Сан-Хоакін у

Каліфорнії. Використовується також потенціал річок Міссурі та Колорадо

[pic]

«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.

Обробна промисловість. Обробна промисловість США зародилась у Новій

Англії і згодом поширилась на весь Північний Схід, а потім і в Приозер'я.

Вже перед першою світовою війною тут сформувався величезний «промисловий

пояс»: Бостон — Балтімор — Сент-Луїс — Мілуокі. Південь та Захід довгий час

відставали в промисловому розвитку. Впродовж другої половини XX ст.

становище змінилося. Сучасне розміщення обробної промисловості практично

збігається з розміщенням населення. На Півночі, як і раніше, вона

зосереджена в «промисловому поясі». На Півдні найбільші її осередки є на

Аппалачському Підмонті і на узбережжі Ґалфу, на Заході — в Каліфорнії. Крім

того, на Півдні і Заході існують також значні відособлені промислові

центри.

Найбільшими промисловими центрами США є консолідовані метрополітени Нью-

Йорка, Чикаго і Лос-Анджелеса.

Сільське господарство. Головною перевагою сільського господарства США є

його висока продуктивність. Ефективності сільського господарства сприяє

наявність розвиненого агропромислового комплексу, який включає виробництво

сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку,

транспортування і збут продукції.

Як наслідок, зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є

мінімальною — 2,8 млн осіб (1,4 млн фермерів і 0,8 мли найманих робітників)

і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад

70 га орних земель і 85 га пасовищ.

|Загальна площа (тис. га) |936336,4 |

|Частка оброблюваної землі стосовно загальної площі (%) |41,1 |

|Частка сільськогосподарських угідь (%) |20,5 |

|Площа сільськогосподарських угідь (тис. га) |187776 |

|Частка зрошуваної оброблюваної землі (%) |12 |

«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001

Для американських ферм з самого початку їх існування була характерна

висока товарність. Зараз вона практично досягає 100 %. Всі продукти, які

споживають фермер та його родина, купуються в крамниці.

[pic] [pic]

«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.

Найвідомішим є «Кукурудзяний пояс», що знаходиться на Центральних

рівнинах у межиріччі Огайо і Міссурі (штати Айова та Іллінойс і їх

оточення). Це територія площею приблизно 600 тис. км2, з вегетаційним

періодом 150—200 днів, високими літніми температурами і

опадами 600—1000 мм на рік, багатими на

азот ґрунтами.

«Пшеничний пояс» — це відомі американські степи-прерії, які

простягаються у меридіональному напрямку від Техасу на півдні до кордону з

Канадою на півночі вздовж 100-го меридіану західної довготи. В південній

частині «пшеничного поясу» вирощують озиму, в північній — яру пшеницю.

Головними штатами його є Канзас і Північна Дакота. Рис вирощують на півдні

в долині Міссісіпі та в Каліфорнії.

Збір картоплі, як і її споживання, порівняно незначні. Проте

вирощування овочів і фруктів є одним з найбільших у світі. Спеціалізованими

районами овочівництва і садівництва стали південне узбережжя Великих озер,

Приатлантична низовина, Флорида, узбережжя Ґалфу, Каліфорнія, штати Ореґон

і Вашингтон.

Тютюн вирощують по обидва боки Аппалачських гір у штатах Північна

Кароліна і Кентуккі. «Бавовницький пояс» — колись суцільна смуга Півдня від

Атлантичного океану до Техасу — тепер перемістився в західному напрямку і

перетворився на декілька розірваних ареалів у долині Міссісіпі, штатах

Техас, Нью-Мексико, Аризона і Каліфорнія.

Тваринництво. Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів.

На Північному Сході і в Приозер'ї вони зливаються. Західне Приозер'я,

особливо штат Вісконсін, є основним постачальником масла і твердих сирів.

Вирощування свиней — спеціалізація «кукурудзяного поясу».

Найбільша концентрація великої рогатої худоби м'ясного напрямку має

місце на Великих рівнинах — штати Техас, Оклахома, Канзас і Небраска. Тут

її утримують на спеціалізованих ранчо і фермах, які стали відгодівельними

підприємствами промислового типу — «фабриками м'яса». Бройлерне

господарство характерне для південних схилів Аппалачів і плато Озарк (штати

Арканзас, Міссісіпі, Алабама і Джорджія).

Сучасна географія сільського господарства в США складалася поступово в

процесі колонізації території і змін у структурі самої галузі. Продовжує

вона змінюватися і тепер. При цьому головним фактором стала не ринкова

орієнтація, а орієнтація на найбільш сприятливі кліматичні умови з

наступним транспортуванням продукції навіть на далекі відстані. Зараз

частка Півночі в сільськогосподарському виробництві становить 45 %, Півдня

— 32 і Заходу — 23 %. Найважливішою зоною треба вважати Середній Захід (2/5

виробництва при 1/4 площі «суміжних штатів»). Сюди заходить західна частина

«молочного поясу», повністю «кукурудзяний» та «пшеничний» пояси і Північні

рівнини з їх скотарством.

Транспорт. Сполучені Штати Америки – дуже велика і розвинена країна, яка

має всі існуючі види транспорту та їх збалансовану систему.

У вантажоперевезенні на першому місці стоїть залізничний транспорт, у

пасажироперевезенні – авіація. Роль залізниці, та водного транспорту

мінімальна, адже дуже широко використовується автотранспорт.

|Щільність залізничних шляхів( км/10000 кв. км) |237 |

|Довжина залізничних шляхів (км) |222000 |

|Кількість легкових автомобілів |134803008 |

|Кількість людей, що приходяться на один автотранспортний |1,3 |

|засіб | |

|Кількість вантажівок і автобусів |66727000 |

Страницы: 1, 2, 3