РПС Одеської області

РПС Одеської області

Зміст роботи:

Вступ.

Населення і зайнятість.

1. Промислові потенціали і матеріало-енергетичні ресурси.

2. Природньо-ресурсні потенціали.

3. Економічні зв’язки Одеської області.

4. Розміщення і показники економіки сільського господарства.

5. Проблеми та перспективи РПС Одеської області.

Висновок.

Вступ.

Сім років Україна виступає на світовій арені, як незалежна європейська

країна. Молода держава отримала у спадок громіздку і неефективну

постачальну структуру основних виробничих фондів, вичерпання і збідненість

доступних родовищ корисних копалин, деградацію трудового і творчого

потенціалу кадрів та депресійну корозію в суспільстві.

Народне господарство переживає затяжну економічну кризу, що викликана

не тільки труднощами постколоніального розвитку і втратою переходу від

командно-адміністративної економіки до ринкової, а й наслідком

некомпетентності керівництва та відсутністю цілісної програми стабілізації

виробництва яка б відзначалася комплексністю заходів на мікро і

макроекономічних рівнях.

Щоб стати рівноправним і рівно спроможним учасником

загальноєвропейського процесу інтеграції та раціоналізації України

необхідно:

. докорінно перетворити або створити нову економічну систему перейшовши

перехідний стабілізаційний період, подолавши спочатку кризу економіки;

. відкритись зовнішньому світові, усунувши бар’єри, що, гальмують

торгівельних, науково-технічних і культурних зв’язків з іншими країнами;

. налагодити і зробити активними взаємовигідні економічні зв’язки,

насамперед з країнами-партнерами.

Інакше кажучи в Україні має бути створена економічна структура, сумісна

з західноєвропейською, здатна функціонувати в одній системі координат.

Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає

специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення

є продуктивні сили.

Продуктивні сили – це система суб’єктивних (людина) і речових (засобів

виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У

процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування

людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних

сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто

розташування виробництва, але й елемент управління.

Розглядаючи РПС України, то, з одного боку, Україна – одна з найбільших

держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після

Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом

промислового й сільськогосподарського виробництва всередині 80-х років її

можна було порівнювати з Францією, Великобританією, Італією. За такими

видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали,

вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор,

соняшникова олія тощо Україна посідала одне з перших місць у Європі. У нас

є висококваліфіковані наукові й виробничі кадри. З іншого боку,

продукування національного продукту на душу населення істотно відстає від

багатьох розвинутих країн, падає природній приріст населення. Причини

такого стану мають соціально-економічний характер, що, загалом беручи,

виходить за межі курсу РПС.

1. Населення і зайнятість.

В Одеській області українців 1433 тис. чол. (54,6 % усього населення),

росіян – 719 тис. (27,4 %), майже 430 тис. представників інших

національностей (18 %): болгар – 166 тис. (6,3 %), молдаван – 144 тис. (5,5

%), євреїв – 69 тис. (2,6 %), гагаузів – 27 тис. (1,0 %), білорусів – 21

тис. (0,8 %).

Демографічна ситуація в області характеризується тенденцією до

скорочення загальної чисельності населення, що обумовлена зменшенням рівня

народжуваності, від’ємним природним приростом та значним міграційним

відтоком за межі області. Розглянемо таблицю природного руху населення:

Таблиця 1. Природний рух населення Одеської області

(у розрахунку на 1000 жит.)

|Роки |Народжуваність |Смертність |Природній |

| | | |приріст |

|1970 |14,2 |10,4 |+3,8 |

|1985 |13,7 |14,4 |-0,7 |

|1991 |12,4 |14,5 |-2,1 |

Продовження таблиці 1.

|1993 |11,2 |16,6 |-5,4 |

|1995 |- |- |-12,7 |

З таблиці ми бачимо, що починаючи з 80-х років Одеська область має

від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав – 12,7%, в тому

числі міського – 0,5%, сільського – 12,2%, а в 1998 році звичайно цей

коефіцієнт ще збільшився.

За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в

Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім

приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та

сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості,

коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають

від’ємний приріст населення. Лише у м. Одесі, Бєлгород-Дністровському

приріст населення додатній.

На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає

комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних

факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева

структура.

Одеська область характеризується вкрай несприятливою віковою структурою

населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння

населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1

року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Одеській

області 45% населення – чоловічої статі.

У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося,

відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста –

найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області –

Київська, Вінницька, Хмельницька та Чернівецька області.

Міграційні процеси суттєво торкаються і динаміки основного джерела

формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці. Трудові

ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо

розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.

Таблиця 2. Структура зайнятості працездатного населення

|Назва галузі |Кількість працюючих |Частка від |

| |(тис. чол.) |заг. Кількості|

| | |(%) |

|Промисловість |310 |23 |

|Будівництво |55 |3 |

|Сільське господарство |265 |19 |

|Лісове господарство |3 |0,3 |

|Транспорт та зв’язок |233 |18,3 |

Продовження таблиці 2.

|Освіта, культура, наука |96 |10,5 |

|Охорона здоров’я, фізична | | |

|культура, спорт та соціальне |57 |3,2 |

|забезпечення | | |

|Житлово-комунальне господарство та| | |

|побутове обслуговування |23 |1,5 |

|Інші |331 |23,2 |

В перспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України,

спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючих в таких

матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво.

На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися

заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту не

конкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовані

15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані

громадські роботи 7,7 тис. чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис. чол.

(119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис. чол. (116%).

Проте на зареєстрованому ринку праці в 1998 році продовжувалась

тенденція зростання обсягів безробіття. Кількість громадян, яким надано

статус безробітного, порівняно з минулим роком зросла в 1,33 рази і

становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловік. Рівень зареєстрованого

безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня

1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З

державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю

витрачено 5,8 млн. грн.

Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в

працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою

попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області

розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад

регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад

(без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6%

більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн.

(на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний

контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в

області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери

порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона

становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостерігається в

галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із

виплати заробітної плати склала 132 млн. грн. і зросла в порівнянні з

початком року в 1,6 рази.

В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в

якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та

металообробці, промисловості будівельних матеріалів.

За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова

промисловість, на другому – машинобудування, на третьому — легка.

На території області кількість промислових підприємств на самостійному

балансі складає 434 підприємства. З них електроенергетика – 8,

паливна промисловість – 1, Чорна металургія – 5, хімічна і нафтохімічна –

17,

машинобудування та металообробка – 108 з них машинобудування – 66 та інші.

В області споруджені теплові електростанції, працює нафтопереробний

завод – в Одесі, який виробляє моторне і дизельне паливо, гас, бітум,

мастила тощо.

На території області є гірничодобувна промисловість. Видобувається

залізна руда, яка готується і транспортується на маріупольські металургійні

заводи. В Одесі є сталеплавильний завод та окремі ливарні цехи на інших

підприємствах Одеси.

Є окремі судноремонтні заводи в Одесі. Виділяється Одеський завод

великого кранобудування, що виготовляє дизельні крани вантажністю до 100 т,

Одеський автоскладальний завод (причепи, напівпричепи, фургони).

Сільськогосподарське машинобудування представлене Одеським заводом,

який робить – тракторні плуги, запасні частини й обладнання для

сільськогосподарських машин.

Верстатобудування зосереджено в Одесі – два заводи, що продукують

універсальні верстати та верстати з ЧПУ.

2. Промислові потенціали та матеріально-енергетичні ресурси.

Виробництво кіноапаратури зосереджено на Одеському заводі "Кінап",

поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні й електронно-гравірувальні

автомати – в Одесі.

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі,

солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші

підприємства – Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний та

фарбовий.

Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних

кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють

залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють в

області, проте його не вистачає для власних потреб.

Таблиця 3. Виробництво цементу, тис. т

|1995 |1996 |1997 |

|267 |203 |242 |

Целюлозно-паперова і деревообробна промисловість зосереджена в Ізмаїлі.

У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Це Одеська

конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі. Є трикотажні

комбінати в Одесі. Взуття виготовляють також в Одесі.

Велике значення має харчова промисловість, що ґрунтується на місцевій

сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м'ясна,

тютюнова галузі. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі та Ізмаїлі.

Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на

всій території області. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод.

Плодоконсервна промисловість ізмаїльським та одеським заводами.

Раніше в області працювало понад 20 % виноробних підприємств, найбільші

й найвідоміші з них були у Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському та ін. У

період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили,

виноградники вирубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські

підприємства і господарства починають відбудовуватись.

У області є великі елеватори у Одесі. Менше розвинена цукрова

промисловість – зосереджена у Одеському районі.

3. Природньо-ресурсні потенціали.

Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі

межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською

областями, на заході – з Молдовою, на південному-заході – частина

державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході

омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний. Площа

33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2 тисяч чоловік

(1990, 5,1 % населення країни). Центр – місто Одеса.

В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного

підпорядкування (Одеса, Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ,

Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів.

Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну й великих річкових

магістралей визначає головні позитивні риси економіко-географічного

положення області і зумовлює її потужні транспортно-розподільчий і

рекреаційний потенціали. З положенням у степовій та лісостеповій природних

зонах пов'язане її головне природне багатство – земельні ресурси.

Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася

від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно

відрізняються своїми природними умовами.

Більша частина області лежить на Причорноморській низовині на північ і

північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня

здебільшого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до

узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок яри та

балки особливо в межах відрогів Подільської височини де різниця між рівнем

вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь, тим

спокійніший менш хвилястий рельєф.

Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України,

середня і південна – у степовій. У ґрунтовому покриві переважають звичайні

і південні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають вони в

лісостеповій зоні.

Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут

коливається від +7,7° – на півночі області до +11,1° – на півдні.

Безморозний період триває від 170 до 210 діб. Річна кількість опадів – від

350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Природні умови сприятливі для

вирощування найцінніших сільськогосподарських культур: озимої пшениці,

кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах

області добре ростуть цукрові буряки, в південній частині широко розвинуто

виноградарство.

По території області протікає чимало річок. Північну її частину

займають басейни Савранки і Кодими – правих приток Південного Бугу, який

тече по границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході

протікає Дністер який впадає в Дністровський лиман – велике водоймище

площею в 360 кв. км розташоване в межах області. На півдні – нижня течія

Дунаю та його Кілійське гирло, по яких проходить державний кордон між

Україною і Румунією. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між

Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них

прісноводні – Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай.

Рельєф району в цілому не створює значних перешкод для механізації

польових сільськогосподарських робіт, будівництва промислових споруд,

розширення міст і селищ, шляхового будівництва, а невеликий загальний нахил

поверхні сприяє іригаційному будівництву.

Добре забезпечена Одеська область сировиною для будівельної індустрії –

різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром,

мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Будівельні матеріали поширені

скрізь.

Страницы: 1, 2