Право коллективной собственности на Украине

Перереєстрація підприємств відбувається безплатно, якщо інше не

передбачено законом.

Орган державної реєстрації сплачує заявнику 20 відсотків

реєстраційного збору за кожний прострочений день державної реєстрації, але

не більше розміру внесеної заявником плати за державну реєстрацію Ця сума

сплачується з коштів фонду органа державної реєстрації, формованого за

рахунок 30 відсотків відрахувань від плати за державну реєстрацію

Законодавство визначає органи державної реєстрації підприємств. У

відповідності зі ст.8 Закону України "Про підприємництво" реєстрація

проводиться у виконавчому комітеті міського, районного в місті ради або в

районних, районної міст Києва і Севастополя державної адміністрації (далі —

органи державної реєстрації) по місцезнаходженню даного суб'єкта, якщо інше

не передбачено законодавством. Так, господарські товариства, що займаються

банківською діяльністю, реєструє Національний банк України в порядку,

визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Для державної реєстрації підприємства власник (власники),

уповноважений їм /ними/ орган або особа /заявник/ особисто, або

поштою/рекомендованим листом, подають в орган державної реєстрації:

- рішення власника (власників) майна або уповноваженого їм

(ними)органа про створення юридичної особи (крім приватного підприємства).

Якщо власників або уповноважених ними органів два або більш, таким

рішенням є установчий договір, а також протокол установчого збору

(конференції) у випадках, передбачених законом;

- статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми

підприємства. Отже, закон потребує представлення установчих документів,

необхідних для створюваної організаційно-правової форми підприємства;

- реєстраційну картку встановленого зразка, що є, одночасно заявою

про державну реєстрацію;

- документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску в статутний

- 20 -

фонд підприємства в розмірі, передбаченому законом;

- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію (копія

платіжного доручення або квитанція).

Місцезнаходженням підприємства на дату державної реєстрації може бути

місцезнаходження (місце проживання) одного з засновників або

місцезнаходження по іншому адресу, що підтверджується договором, який

передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення,

частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, даріння, оренди,

лізингу, безоплатного користування майном, про спільну діяльність,

установчий договір).

Якщо засновником (одним із засновників) підприємства є юридична

особа, його державна реєстрація підтверджується свідченням про державну

реєстрацію.

Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою

реєстрацію в країні місцезнаходження (виписка з торгового, банківського або

судового реєстру). Цей документ сповнений бути затверджений відповідно до

законодавства країни його видачі, переведений на українську мову і

легалізований у консульської установі України, або міжнародними договорами,

у яких бере участь Україна, не передбачене інше. Зазначений документ може

бути також затверджений у посольстві відповідної держави в Україні і

легалізований у Міністерстві внутрішніх справ.

Установчі документи представляються в орган державної реєстрації в

трьох примірниках (із них два оригінали), оформлених у встановленому

порядку.

У відповідності з ст. 8 Закону України «Про підприємництво» органом

державної реєстрації забороняється вимагати від заявників додаткові

документи, не передбачені дійсним Законом.

За порушення термінів реєстрації і вимоги надання для реєстрації

документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну

відповідальність відповідно до законодавства.

Орган державної реєстрації після перевірки приведених у реєстраційній

картці зведень і комплексності пакета документів формує реєстраційну справу

і

- 21 -

фіксує дату надходження документів у журналі обліку реєстраційних справ і

письмово повідомляє про це заявника шляхом видачі (направлення) довідки, що

підписується представником органа державної реєстрації, відповідальним за

прийом документів, і засвідчується штампом цього органа.

Орган державної реєстрації відповідає за комплексність і цілість

реєстраційної справи. При наявності всіх документів, зазначених у дійсному

Положенні, орган державної реєстрації зобов'язаний, протягом не більш п'яти

робочих днів з дня їх надходження, внести дані реєстраційної картки до

Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності (автоматизованої системи

збору, накопичення й оперативного надання інформації про суб'єктів

підприємницької діяльності) і видати свідчення про державну реєстрацію

установленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом юридичної особи,

що дається органу державної реєстрації органом державної статистики.

Заявнику видається оригінал свідчення про державну реєстрацію з

трьома його копіями, а також оригінал і копія поданих їм установчих

документів з позначкою органа державної реєстрації.

Для захисту своїх прав підприємець в праве оскаржити в судовому

порядку відмову в реєстрації. Мірою захисту прав підприємця є визнання в

судовому порядку недійсним рішення органа, що реєструє, про відмову в

реєстрації. При цьому арбітражний суд не тільки визнає відмову в державній

реєстрації недійсним, але і ставить за обов'язок відповідному державному

органу здійснити таку реєстрацію.

Відмова у державній реєстрації підприємства вважається законною лише

з двох підстав:

1) внаслідок порушення встановленого законом порядку створення

підприємства;

2) у випадку невідповідальності установчих документів вимогам

законодавства.

Не допускається відмова в державній реєстрації підприємства з мотивів

- 22 -

його недоцільності.

Права підприємця можуть бути порушені не тільки незаконною відмовою в

реєстрації, але і неналежним виконанням органом свого обов'язку, що

реєструє, зокрема неправомірним відхиленням від здійснення реєстрації у

встановлений термін (наприклад, пропуск встановленого для реєстрації

терміна - 5 робочих днів). У тому випадку засобом захисту прав підприємців

є спонука в судовому порядку органа, що реєструє, здійснити реєстрацію

цього обов'язку (по позові зацікавленої особи).

Орган державної реєстрації представляє:

- у п'ятиденний термін із дня державної реєстрації підприємства в

орган державної статистики й орган державної податкової служби копії

реєстраційної картки з позначкою про державну реєстрацію;

- в органи Пенсійного фонду. Фонду соціального страхування

інформаційного повідомлення;

- у п'ятиденний термін по закінченні календарного місяця в орган

державної статистики - зведення про державну реєстрацію юридичних осіб.

Підставою для узяття юридичної особи на облік в органах державної

податкової служби є копія реєстраційної картки, свідчення про державну

реєстрацію і копія установчих документів. Термін узяття на облік

підприємства органами державної податкової служби, при наявності цих

документів не повинні перевищувати двох днів.

Свідчення про державну реєстрацію підприємства і копія документа, що

підтверджує узяття його на облік у державному податковому органі, є

підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України й інших держав

на вибір юридичної особи і по згоді цих банків у порядку, установленим

Національним банком України.

Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках об’єкт

підприємницької діяльності зобов'язаний спрямовувати державному

податковому органу, у якому він враховується як платник податків і зборів

(обов'язкових пла-

- 23 -

тежів). Таке повідомлення в течії трьох робочих днів із дня відкриття або

закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття) дається особисто

або направляється на адресу відповідного державного податкового органа з

повідомленням про вручення. Форма й утримання повідомлення об відкритті

або закритті рахунків у банках установлюється Центральним податковим

органом України.

Для одержання дозволу на виготовлення штампів і печаток підприємства

(уповноважена їм особа) представляє відповідному органу внутрішніх справ

копію свідчення про державну реєстрацію, два примірники зразків печаток і

штампів, що затверджуються власником, і додаткового узгодження не

потребують, а також документ, що підтверджує внесення плати за видачу

дозволу на виготовлення печаток і штампів. У спливанні п'ятьох робочих днів

із дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати

дозвіл на виготовлення печаток і штампів або письмову відмова з указівкою

причин, що обумовлюються законодавством України. На печатках і штампах

повинний указуватися ідентифікаційний код юридичної особи.

Окремі підрозділи юридичних осіб - філії (відділення), представництва

без створення юридичної особи не потребують державної реєстрації. Суб'єкт

підприємницької діяльності зобов'язаний повідомити про створення і

ліквідацію зазначених підрозділів по місцю своєї державної реєстрації

шляхом внесення відповідних додаткових відомостей у реєстраційну картку

орган державної реєстрації зобов'язаний у 10-денний термін подати відомості

щодо створення і ліквідації зазначених підрозділів відповідному органу

державної статистики й органу державної податкової служби по

місцезнаходженню цих підрозділів.

Орган державної реєстрації веде облік суб'єктів, підприємницької

діяльності починаючи з дня державної реєстрації або дня узяття їх на облік

органом державної реєстрації по новому місцезнаходженню відповідно до

дійсного Положення.

У випадку зміни назви, організаційно-правової форми підприємства, а

також форми власності юридична особа в місячний термін із моменту наступу

за-

- 24 -

значених змін зобов'язаний подати документи для перереєстрації з

підтвердженням опублікування інформації про зміни в друкарських засобах

масової інформації. Перереєстрація підприємств проводиться в порядку

встановленому для їхньої державної реєстрації.

Положенням передбачені порядок і умови видачі дубліката свідчення про

державну реєстрацію. Він видається у випадку втрати (знищення) свідчення

про державну реєстрацію підприємства.

Також у випадку втрати (знищення) оригіналів установчих документів

засновник зобов'язаний звернутися в орган державної реєстрації з проханням

про зняття копій з оригіналів, що зберігаються в цьому органі.

У Положенні про реєстрацію підприємств деталізовані підстави і

порядок скасування державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації підприємства може бути добровільним

(за заявою підприємства) або примусовим, на підставі рішення суду,

арбітражного суду у випадках:

а) визнання недійсним або такими, що суперечать чинному

законодавству, установчих документів;

б) здійснення діяльності, що суперечить установчим документам чи

чинному законодавству України;

в) разі несвоєчасного повідомлення підприємством про зміни його

місцезнаходження.

Скасування державної реєстрації підприємства припиняє

підприємницьку діяльність і є юридичною підставою для його ліквідації як

господарюючого правового суб'єкта. Статусу. юридичної особи підприємство

позбавляється після здійснення всіх заходів щодо ліквідації його як

суб’єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, на сьогоднішній день в Україні процедура державної

реєстрації підприємств являє собою складний процес, у ході якого виникає

безліч непорозумінь і проблем, що уповільнюють створення нових юридичних

осіб.

- 25 -

Більшості правознавців сходяться на тому, що реєстрацію підприємств

повинний здійснювати єдиний орган - Державна реєстраційна палата з

регіональними відділеннями на місцях. Багатьох проблем у процесі створення

підприємств можна уникнути, якщо законодавчо встановити процедуру

реєстрації підприємств, як-от, внесення юридичних осіб у торговий реєстр,

на прикладі практики західноєвропейських країн. У торговий реєстр вносяться

основні дані про підприємство і згодом будь-які зміни, про що підприємства

зобов'язано доводити до відома орган, що реєструє.

Порядок державної реєстрації підприємств в Україні, шляхом змін і

перетворень законодавства України з питань, пов'язаних з створенням нових

юридичних осіб, може бути набагато полегшений. Неврегульованість багатьох

проблем, пов'язаних з реєстрацією підприємств, на законодавчому рівні,

стримує хід ринкових відносин в Україні.

- 26 -

РОЗДИЛ ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ПРАВА КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ.

Суб'єкти права колективної власності.

Суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних

підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи,

акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання,

професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання,

релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні

сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи,

садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому

числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських

підприємств.

Підстави виникнення права колективної власності.

Право колективної власності виникає на підставі:

- добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення

кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і

об'єднань; передачі державних підприємств в оренду;

- викупу колективами трудящих державного майна;

- перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства;

- безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового

колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших

цивільно-правових угод.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних

сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів,

сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі

радгоспів та інших

- 27 -

державних сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств —

за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

О`бєкти права власноісті колективу орендарів

Об'єктами права власності колективу орендарів є вироблена продукція,

одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених

законом.

2.1. Власність кооперативів.

Кооперативом визнається основана на членстві громадян організація для

спільного ведення господарської та іншої діяльності шляхом особистої

трудової участі та об'єднання майна його членів. Слід зазначити, що п. 1

ст. 12 Закону України "Про кооперацію в СРСР" поряд з членством громадян

допускає можливість членства в кооперативах і юридичних осіб, якщо це

прямо передбачено законом або статутом кооперативу.

Кооператив як первинне об'єднання громадян виступає суб'єктом виробничих

відносин, які складаються між конкретним кооперативом і державними

організаціями, а також між кооперативом і його членами з приводу

виробництва, розподілу, обміну і споживання відповідних матеріальних благ і

послуг.

Урегульовані нормами права ці відносини набувають форми правових.

Кооператив виступає власником певних матеріально-фінансових ресурсів

(засобів виробництва, обміну або предметів споживання), які становлять

економічну основу його діяльності.

Майно, що оформлене, придбане за рахунок внесків громадян, тобто за

рахунок приватної власності, належить на праві власності кооперативу як

юридичній особі.. Отже, власність кооперативу як юридичної особи — це

власність приватна.

Суб'єктом права власності в цьому разі виступає не громадянин, не

пайовик, за рахунок майна яких оформлена власність кооперативу, а

кооператив, товариство в цілому, які в товарно-грошових відносинах чи інших

цивільно-правових,майнових відносинах виступають від свого імені як

юридичні особи.

Як єдиний власник належного йому майна, кооператив самостійно відповідає

- 28 -

за зобов'язаннями всім належним йому майном. Він не несе відповідальності

за зобов'язаннями своїх членів, а члени кооперативу не несуть

відповідальності за його боргами, якщо інше не передбачено законодавством

або статутом кооперативу. Так, відповідно до ст. 43 Закону "Про кооперацію

в СРСР" додаткову (субсидіарну) відповідальність за боргами кооперативу

встановлено для членів кооперативів у сферах виробництва та послуг як

додаткову гарантію їх надійної діяльності..

З усього наведеного можна зробити висновок, що право власності

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10