рефераты бесплатно

МЕНЮ


Курсовая работа: Національно-культурні товариства угорців Закарпаття

Очолює товариство директор Берегівської районної бібліотеки Л. Ливрінц [18, с. 142].

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. Засновано у грудні 1991 році. Головою товариства обрано директора угорськомовного педінституту в м. Берегові І. Орос. Членами товариства є понад 1100 чоловік, переважно педагогічні працівники навчальних закладів з угорською мовою навчання.

Товариство щорічно проводить предметні олімпіади, конкурси шкільних драматичних гуртків, конференції па тему «Проблеми й перспективи угорськомовної освіти на Закарпатті», організовує літні табори відпочинку, гуртки рідної мови «Ірка» для дітей, які факультативно вивчають угорську та англійську мови, народні танці та пісні, «Абакус» – для обдарованих дітей з математики, курси підвищення кваліфікації вчителів інформатики, свято «День дитини». Товариство видає періодичний журнал для вчителів «Kozoktatas» (Освіта), дитячий журнал «Іrkа» (Зошит).

Отже, розглянувши типологію національно-культурних товариств угорців Закарпатті, ми можемо зробити висновок, що пробудження національної самосвідомості етнічних спільнот зумовило їх рух до самоорганізації, створення своїх товариств та об'єднань. З початку 90-х років вони стали генераторами етнічного і культурного відродження, засобом самопізнання, взаємодопомоги, соціального захисту представників національних меншин. На даний час, як ми бачимо, культурні та національні потреби представлені у багатьох організаціях, які сприяють збереженню національної культури та самосвідомості угорців краю.

Діяльність національно-культурних товариств сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією, іншими законодавчими актами держави прав та свобод представників етнонаціональних спільнот, задоволенню їх культурних інтересів, духовних потреб. У своїй роботі національно-культурні товариства спираються також на міжнародні правові документи, до яких приєдналася наша країна


ВИСНОВКИ

Характерною рисою діяльності національно-культурних товариств Закарпаття і України взагалі – формування толерантності в міжнаціональних відносинах, особливо в галузях освіти та інформації, розробка та реалізація спеціальних цільових програм. Організація літніх таборів толерантності для дітей та юнацтва, проведення всеукраїнських уроків толерантності в навчальних закладах усіх рівнів, круглих столів, семінарів, присвячених проблемам журналістської етики у висвітленні цієї делікатної теми, підготовка та надання пропозицій в органи державної влади щодо вдосконалення нормативно-правової бази регулювання міжетнічних відносин та забезпечення прав національних меншин.

Що стосується Закарпаття, то Закарпатська облдержадміністрація приділяє значну увагу питанням забезпечення прав національних меншин краю. Діяльність національно-культурних товариств та громадських об’єднань Закарпаття, їхні проблеми та потреби регулярно розглядаються у на зустрічах голови ОДА з керівниками об’єднань нацменшин. На сьогодні в області діє 51 громадське об’єднання національних спільнот та етнічних груп, в тому числі 11 – угорської, 15 – ромської (13 товариств і 2 асоціації), 4 – словацької, 3 - російської, 5 – русинської, 4 – румунської, 2 – німецької та 2 – єврейської.

Українська держава прагне створити для угорської національної меншини необхідні умови для розвитку культури, збереження національної самобутності, зокрема релігії, мови, традицій та культурної спадщини.

Культурно-національне та громадсько-політичне життя угорської меншини Закарпаття – одно із найактивніших з усіх нацменшин. Провідними організаціями угорської національної меншини в Закарпатській області є: Демократична спілка угорців України, Товариство угорської культури Закарпаття, Товариство угорської інтелігенції Закарпаття, Форум угорських організацій Закарпаття, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Закарпатське угорськомовне наукове товариство, Закарпатське угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників, Спілка угорських журналістів Закарпаття, Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття, Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я та інші.

Найбільший вклад у захист прав та політично-культурних інтересів угорців Закарпаття внесло Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ). Засноване ще в радянські часи, Товариство майже першим заговорило о проблемах відродження рідної мови та культури угорців, що компактно проживають на території Закарпаття, а пізніше відстоювало політичні інтереси угорської спільноти.

На сучасному етапі Товариство угорської культури Закарпаття, наряду з Демократичною спілкою угорців України (яка має регіональне представництво на Закарпатті), одне із численніших та найактивніших національно-культурних об’єднань на Закарпатті. Ним реалізовано дуже багато культурних, соціальних та політичних програм для розвитку та збереження самосвідомості угорців Закарпаття.

Однак в питаннях забезпечення відповідних прав угорської національної меншини в Україні є ще ряд певних проблем.

Йдеться насамперед про необхідність узгодити позиції сторін щодо Закону УР LXII 2001 р. «Про угорців, які проживають в сусідніх країнах».

По-друге, однією із суттєвих проблем, які опосередковано пов'язані з питанням забезпечення прав угорців в Україні, є проблема повернення Угорщині боргу в розмірі 1 млн. дол. США, який був наданий у формі кредиту для завершення будівництва лікарні в м. Берегово Закарпатської області. Свого часу Закарпатська ОДА взяла на себе зобов'язання щодо повернення боргу з власних джерел. Однак катастрофічні повені, що сталися в області, не дали змоги виділити кошти на повернення боргу. Угорська сторона з розумінням поставилась до такої ситуації і запропонувала списати половину боргу, якщо сума 500 тис. дол. США буде спрямована на забезпечення функціонування культурно-освітніх закладів угорської меншини Закарпаття. На жаль, через брак коштів в обласному бюджеті реалізувати цю пропозицію не вдалося.

По-третє, у світлі вимог щодо забезпечення прав угорської меншини Закарпаття й надалі важливе місце займатимуть питання освіти та культури, зокрема: забезпечення підручниками шкіл з угорською мовою навчання та створення в них належних умов для вивчення української мови, збереження можливості складання іспитів рідною мовою для випускників угорських шкіл, брак кваліфікованих педагогів з української мови і літератури, які б володіли угорською мовою, матеріальна підтримка угорського театру в м. Берегові.

По-четверте, кардинального вирішення потребує й питання реконструкції приміщення обласного державного архіву в м. Берегово. Як відомо, там зберігаються унікальні документи, в тому числі XIV-XV ст., які стосуються історії Угорщини. Приміщення перебуває в аварійному стані і не забезпечує належного зберігання історичних документів, які в результаті можуть бути втрачені.

Ще одним із основних якісних показників національного існування угорців є сфера користування угорською мовою. Одним із головних завдань Товариства угорської культури Закарпаття є розширення по можливості цієї сфери у повному обсязі суспільного існування.

Слідкуючи за історичними подіями в Закарпатті, виконуючи складені у Статуті культурні, політичні завдання та завдання щодо захисту інтересів нацменшини, Товариство Угорської Культури Закарпаття стало фактором політичного і культурного життя закарпатських угорців та країни в цілому.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Балега Ю. Сепаратистські тенденції в сучасному Закарпатті / Юрій Балега. // Культура Український Карпат : традиції та сучасність / Матеріали міжнародної наукової конференції (Ужгород, 1-4 вересня 1993 року). – Ужгород : Гражда, 1994. – С. 65.

2.     Бедзір В. Угорці / Володимир Бедзір. // Етнічний довідник. – Ч. 2. – Етнічні меншини в Україні. – К. : Фенікс, 1996. – С. 134-135.

3.     Бернштейн О. Б., Зінкевич Н. А., Зінич В. Т. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / О. Б. Бернштейн, Н. А. Зінкевич, В. Т. Зінич. – К., 2001. – 530 с.

4.     Етнополітика в Україні. Документи та матеріали / Під ред. В. Євтуха. – К., 1998. – 190 с.

5.     Гранчак І. М. Угорці Закарпаття в післявоєнні роки: кількісний аналіз (1945-1996 рр.) / Іван Михайлович Гранчак // Матеріали науково-практичної конференції «Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті». – Ужгород : Патент, 1997. – С. 91.

6.     Зан М. Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів поч.. 90-х рр.. ХХ ст..) / Зан Михайло Петрович // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 222.

7.     Зінченко Ю. Угорці / Юрій Зінченко // Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993. – С. 502.

8.     Ковач Е. Я – за демократію, проти автономії / Елимир Ковач // Закарпатська правда. – 1989. – 29 грудня. – С. 2.

9.      Котигоренко В. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт / Віктор Олексійович Котигоренко. – К.: Світогляд, 2004. – 722 с.

10.   Лавер О. Т., Макара М. П. Зміни демографічної та етнічної структури населення сучасного Закарпаття / О. Т. Лавер, М. П. Макара // Carpatica – Карпатика. – Випуск 2. – Ужгород, 1993. – С. 237.

11.   Лендєл М. О. Вступ до етнополітики. Матеріали до лекційних занять / Мирослава Олександрівна Лендєл. – Ужгород, 1997. – 230 с.

12.   Лизанець П. М. Угорська національна меншина на Закарпатті. Доповідь / Петро Миколайович Лизанець // Матеріали міжнародної конференції «Міжетнічні відносини в Закарпатській Україні. – Ужгород., 1998. – С. 84.

13.   Макара М. П Деякі питання історії й сучасної етнополітичної ситуації в Закарпатті / Микола Петрович Макара // Зб. Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті. – Ужгород, 1997. – С. 123.

14.   Малець О. Етнічна консолідація та само ідентифікація угорців (1944-1991) / Олександр Малець // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 211.

15.   Мигович І. І. Національні відносини в контексті сучасних реалій / Іван Іванович Мигович // Новини Закарпаття. – 1993. – 9 лютого. – С. 4.

16.   Мигович І., Гранчак І. Угорці в України / Іван Іванович Мигович, Іван Михайлович Гранчак // Віче. – №7. – 1998 – С. 21.

17.   Мигович І., Колібаба А. В. Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців (за матеріалами соціологічного дослідження) / І. Мигович, А, В. Колібаба. – Київ – Ужгород, 1994.

18.   Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект / Іван Іванович Мигович, Микола Петрович Макара. – Ужгород : Патент, 2000. – 160 с.

19.   Міжнаціональні відносини та задоволення етнокультурних потреб національних меншин в Україні. / Державний комітет у справах національностей та міграції. Бюро інформації Ради Європи в Україні. – К., 2002. – С. 20.

20.    На Закарпатті у 123 школах навчають мовами нацменшин // Персонал Плюс. – 2008. – № 37 (289). – 24 - 30 вересня.

21.    Петрів Н. Чи порушуються права нацменшин на Закарпатті? / Надія Петрів // http://www.ua-reporter.com/novosti/36218, 2008. – 20 серпня.

22.   Нариси історії Закарпаття. Том ІІІ (1946-1991) / [М. І, Андрусь, М. М. Болдіжар, М. М. Вегеш та ін]. – Ужгород, 2003. – 648 с.

23.   Національні меншини України: історія та сучасність / упоряд. І. Вінниченко, Р. Марценюк. – К.: МАУП, 2006. – 256 с.

24.   Національні меншини України у ХХ столітті: політико-правовий аспект. – К., 2000. – С. 307.

25.   Національний склад населення України та його мовні ознаки (за даними Всесоюзного перепису населення 2001 року). – К. : Держкомстат України, 2003. – С. 47.

26.   Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аналіз) / Віктор Олександрович Нікітюк. – К. : Форт-М, 1996. – 187 с.

27.   Рафальський О. О. Національні меншини України у ХХ столітті: Історіографічний нарис. / Олег Олексійович Рафальський // Збірник. Сер. Політологія і етнологія. – К., 2001. – Вип. 15. – С. 294.

28.   Рудницька Т. М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін / Тетяна Миколаївна Рудницька. – К., 1998. – 176 с.

29.   Тиводар М. П. Етнологія. Навчальний посібник для студентів історичного факультету / Михайло Петрович Тиводар. – Ужгород, 1998.

30.   Ткач Д. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій6 Монографія / Дмитро Іванович Ткач – К. : МАУП, 2004. – 480 с.

31.   Ткаченко Л. О. Динаміка етнічного складу населення Закарпаття (За матеріалами переписів населення) / // Народна творчість та етнографія. - №4. – 1974. – С. 27.

32.   Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин (тенденції сучасного розвитку) / Михайло Михайлович Товт. – Ужгород : ІВА, 2002. – 160 с.


ДОДАТКИ

Статут товариства угорської культури Закарпаття /ТУКЗ-КМКС/

1. ВСТУП

Товариство угорської культури Закарпаття – національно-громадська організація з метою захисту культурних, політичних та соціальних інтересів угорців, що проживають на Закарпатті.    

Метою ТУКЗ є збереження та плекання національної культури, національних традицій, рідної мови угорців Закарпаття, сприяння рідномовній освіті, забезпечення їх колективних прав, формування національної свідомості.

Товариство проводить свою діяльність на основі Конституції України, діючого законодавства у відповідності з Законом про національні меншини України та з Законом України про об’єднання громадян, а також Статутом і програмою.

Товариство сприяє збереженню миру, здійсненню рішень Уряду України, спрямованих на міжнародне співробітництво і вдосконалення міжнаціональних відносин. Діяльність Товариства базується на принципах самодіяльності, відкритості, демократизму.

Товариство проголошує: угорська меншина, що проживає на території Закарпатської області, є складною частиною угорської нації. Виходячи з цього, Товариство добивається налагодження і розвитку взаємних зв’язків з іншими частинами угорської нації, співпрацює з Всесвітньою Спілкою угорців, з іншими угорськими громадськими і культурними організаціями, а також рухами, в т.ч. закордонними. Формує право на членство в міжнародних громадських об’єднаннях та на укладання угод з ними. Усвідомлюючи важливу роль церкви у збереженні нації, співпрацює з ними.

Товариство проголошує: добрі відносини між народами, повинні бути двосторонніми, взаємними. Товариство сприяє збереженню та поглибленню національної самосвідомості.

Товариство надає допомогу в діяльності угорським товариствам, може вступати з ним в спілки. Співпрацює з іншими самодіяльними організаціями, прогресивними громадськими організаціями, а також рухами.

Товариство відмежовується від всілякого прояву націоналізму та шовінізму, виключає зі своїх рядів тих, хто поширюють такі погляди.

ІІ. ЗАВДАННЯ ТА МЕТА ТОВАРИСТВА

Мета Товариства є:

1. Сприяння реалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття. У зв’язку з цим виробляє і вносить пропозиції до державних органів.

Завдання Товариства:

2. Розгляд проектів законів та розпоряджень, що торкаються національних питань, а також участь у їх виробленні, в межах гарантованих законом прав.

3. Забезпечення, згідно з Законом України про національні меншини, національно-культурної автономії для угорського населення області.

4. Сприяння утворенню угорського національного самоврядування в місцях компактного проживання угорців.

5. Участь у політичному житті нашого краю і держави. Висування кандидатів у депутати, ведення виборчої кампанії, делегування радників в державні органи та в органи самоврядування згідно законодавству України.

6. Турбота про поширення, та вживання угорської мови у всіх сферах суспільного життя.

7.Сприяння збереженню культурних цінностей, відродженню традицій, піклування про відзначення національних свят, національних історичних ювілеїв. 8.Товариство для вирішення своїх завдань користується засобами масової інформації, видавництвами, має право на власну видавничу діяльність.

9. З метою досягнення спільних цілей співробітничає з іншими організаціями, церквами, бере участь у спілках.

10. Сприяє самоорганізації угорського населення Закарпаття, створенню угорських професійних організацій.

11. З метою забезпечення матеріальних умов функціонування, Товариство веде господарську і торгівельну діяльність, згідно норм чинного законодавства.

12. З метою розширення культурних зв'язків здійснює міжнародні перевозки автомобільним транспортом членів Товариства угорської культури Закарпаття та їх дітей шкільного та дошкільного віку.

ІІІ. ПОРЯДОК ПРИЙОМУ В ТОВАРИСТВО ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ТОВАРИСТВА

1. Членом Товариства може бути кожна особа, яка досягла 14-річного віку, і яка визнає Статут Товариства, незалежно від національності та громадянства.

2. Видатні особи можуть бути обрані почесними членами.

3.Обов’язки членів Товариства:

а) брати участь у здійсненні визначених цілей та завдань;

б) регулярно сплачувати членські внески.

4. Член Товариства має право:

а) з 14-го віку обирати, а з 18-річного віку бути обраним до керівних органів Товариства;

б) звертатися зі своїми заявами, пропозиціями і скаргами в будь-який орган Товариства;

в) висловлювати свою думку на будь-якому форумі Товариства.

5. Прийняття у члени Товариства здійснюється на підставі індивідуальної письмової заяви. Питання про прийняття в члени вирішується Правлінням первинної організації.

6. Членство припиняється шляхом виходу, зняттям з обліку і виключення. Право виключення членів мають лише загальні збори даної організації. Зняттям з обліку повинен підлягати той член, який без причин не сплатив річний членський внесок або ж помер. Вихід із Товариства відбувається шляхом подання письмової заяви. У випадку виходу посадових осіб, останні зобов’язані передати свої справи відповідній особі або органу.

7. Товариство може бути членом інших організацій, створювати з ними спілки. Однак, будь-яке спільне рішення вступає в силу лише після його затвердження відповідним органом Товариства.

IV. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТОВАРИСТВА КЕРІВНІ ТА КОНТРОЛЮЮЧІ ОРГАНИ

1. Структура Товариства

1. Організаційна будова Товариства: первинні осередки, окружні організації, обласна організація. Організаційні одиниці нижчих ланок, в межах своєї сфери діяльності мають автономні права.

2. Органи Товариства, які мають право приймати рішення: загальні збори, Правління, Президія.

Контролюючі органи Товариства: ревізійна комісія, комісія по етиці.

Виконавчий орган Товариства: секретаріат.

Строк повноважень органів - три роки.

2. Загальні збори

1. Найвищим органом Товариства є загальні збори, які скликаються не менше одного разу в рік.

2. Розподіл мандатів здійснюється на підставі дійсної кількості членів по первинним організаціям рішенням Правління Товариства.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.