рефераты бесплатно

МЕНЮ


Учебное пособие: Україна у Другій світовій війні

5 серпня 1941 р. 300-тисячне німецько-румунське угруповання розпочало наступ на Одесу. Після героїчної оборони 16 жовтня 1941 р. захисники залишили місто. Евакуйовані частини було перекинуто до Севастополя, який знаходився у ворожому оточенні. Оборона міста тривала 250 днів. За п'ять місяців війни ворогові вдалося просунутись на 900-І200 км углиб України. Не окупованими залишалися лише території на сході України.

Причини поразки радянських військ

- Радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним не вжило необхідних заходів для належної підготовки радянських військ до відсічі ворога; постійне мусування тези, що пакт про ненапад є гарантією Мірних відносин з гітлерівською Німеччиною, дезорієнтувало армію і народ (заява ТАРС від 14 червня 1941 р., у якій версія про підготовку Німеччини для нападу на СРСР називалася провокаційною).

- Серйозні прорахунки були допущені Й. Сталіним і Генеральним штабом у визначенні напрямку головного удару ворога. Радянське командування головним помилково вважало наступ на Україну, тоді зг'ідно з планом «Барбаросса» головний удар мала наносити група армій «Центр» на Білорусію у напрямку на Москву. — Значний бойовий досвіт німецького командування і бойових частин у веденні сучасних мобільних бойових дій із застосуванні значної кількості танків і літаків.

— Невдале розташування радянським військ для ведення оборонних боїв. Війська були розміщені трьома ешелону ми (57-ма, 52і і 62-га дивізії), що призвело до того, що з'єднання вступали у і по черзі, й це давало можливість розбиті-і їх частинами

— Радянські війська навіть не готувалися до оборонних боїв. Вій передбачалося вести «малою кров'ю й на території ворога». Склади боєприпасів та іншого воєнного майна були розташовані занадто близ до кордону і вже в перші дні опинились у руках ворога.

— Оборонні споруди на новому кордоні не були добудовані до початку бойових дій. До того ж вони були невдало розташовані («лінія Молотова»), Оборонні споруди на старому кордоні були роззброю

— Масові репресії 1937--1938 рр. в армії та в подальші роки призвели до винищення кращих командних кадрів Червоної Армії. Було знищено близько 45 тис. осіб командного складу всіх рівнів (репресіям був підданий весь командний склад Київського Військового округу). Нові командири не мали достатнього бойового і життєва досвіду.

— Війська не були вчасно приведені в бойову готовність (за окремим виключенням), щоб дати належну відсіч ворогові, незважаючи на те, що сталінське керівництво було вчасно попереджено можливий напад.

— Авіація була скупчена на основних аеродромах, а не розпорошені на по польових, що призвело до величезних втрат на початку війни (у перші години війни на 66 аеродромах було знищено 579 літак

Із початком бойових дій на території України почалась мобілізація ресурсів для боротьби з ворогом. Промисловість переводилась на воєнні рейки, йшла мобілізація до лав Червоної Армії". Так у перші місяці війни із 16 областей України було мобілізовано 2 млн. 515 тис. 891 ос.

До народного ополчення до кінця 1941 р. вступило 1300 тис. У липні 1941 р. у винищувальних загонах налічувалось 158,7 тис. Просування ворога територією України потребувало в терміновому порядку організувати евакуацію промислових об'єктів, ресурсів, цінностей углиб країни. Так, до східних районів СРСР були евакуйовані понад 550 великих підприємств тридцяти галузей промисловості (після визволення повернулося лише кілька). ЗО тис. тракторів, 125 млн. пудів зерна та іншого продовольства, 6 млн. голів худоби, евакуйовані установи Академії наук УРСР, 70 вузів, 50 театрів. Виїхало 3,5 млн. осіб населення. Те, що не підлягало евакуації передбачалося знищити.

Героїчний опір Червоної Армії й прагнення німецького командування оволодіти ресурсами України призвели до перенесення головного удару німецьких військ з центральної ділянки радянсько-німецького фронту (Західний фронт) в Україну. Незважаючи на поразку радянських військ в Україні та її окупацію, героїчний опір Червоної Армії" призвів до зриву планів «блискавичної війни» і був довершений розгромом ворога під Москвою (зима 1941—1942 рр.).

Цікаво знати

Перші успіхи під Москвою дали можливість радянському командуванню - „згорнути наступальні операції на інших ділянках радянсько-німецькому фронту. Так, командуванню Південно-Західного і Південного фронтів було поставлено завдання прорвати фронт ворога в районі Балаклеї та Артемівська, вийти в тил донбаського угруповання ворога й відрізати йому відступ на захід. Одночасно передбачалося завдати удару в напрямку Краснограда, маючи на меті забезпечити успіх наступальних дій з півночі й визволити Харків. Ці далекосяжні плани не були забезпечені достатньою кількістю сил, тому результати наступу 18—31 січня 1942 р. виявилися обмеженими (Барвінківсько-Лозовська операція). Хоча радянські війська й просунулися на Захід на 100 км, але жодної стратегічної мети не досягли. Наступ призвів до утворення Барвінківського виступу, що загрожував донбаському угрупованню ворога. Упродовж лютого—квітня 1942 р. в районі виступу точилися запеклі бої, бо ворог намагався його ліквідувати, а радянське командування прагнуло забезпечити плацдарм для нового наступу на Харків,що відбувся у травні 1942 р.

Здобувши перемогу в битві під Москвою, радянське керівництво стало помилково вважати, що ворога можна перемогти, розгорнувши загальний наступ по всіх фронтах. Навесні 1942 р, було заплановано низку наступальних операцій в Україні (район Харкова) та в Криму. На той самий час німецьке командування влітку 1942 р. готувало великий наступ на південному фланзі фронту, де зосередило головні сили з метою виходу до Сталінграда і Кавказу

Для цього потрібно було завершити розгром радянських військ У Криму (Керченський півострів, що був звільнений радянськими військами взимку 1942 р. в результаті Керченське-Феодосійської операції, та Севастополь).

За такого стратегічного розкладу сил рішення радянського командування виявилося помилковим і призвело до двох нових поразок радянських військ (травень 1942 р.). У районі Харкова потерпіла поразку Барвінківська наступальна операція. Головні сили радянських військ на цій ділянці були оточені й розгромлені. 227 тис. Червоноармійців потрапили в полон, а Південно-Західний фронт залишився без будь-яких резервів.

Радянські війська також потерпіли поразку і на Керченськoмy півострові, де були несподівано атаковані 11-го німецькою армією під командуванням Манштейна. Через прорахунки командування Кримського фронту більша частина радянських військ була оточена. У полон потрапило 180 тис. бійців. Проте деякі частини радянської армії (15 тис. осіб) закріпилися в Аджумушкайських каменярнях під Керчу і тривалий час чинили запеклий опір, марно сподіваючись допомогу. Поразка радянських військ на Керченському півострові дала змогу німецьким військам розгорнути вирішальний наступ проти захисників Севастополя. 4 липня 1942 р. після 250-денної оборони місто було захоплено. Останній рубіж оборони знаходь на півострові Херсонес. У полон потрапило близько 100 тис. російських бійців.

Поразки радянських військ призвели до повної окупації України 22 липня 1942 р. німецько-фашистськими військами.

Зверніть увагу!

Війна, що розпочалася, в СРСР була названа «Великою Вітчизняною війною». Уже 22 червня1941 р. академік О. Ярославський написав статтю, яку наступного дня надрукувала газета «Правда» під заголовком «Велика вітчизняна війна радянського народу» на початку всі три слова писалися з малої літери). Згодом запроваджено велику літеру для слова «вітчизняна», а наприкінці війни почали писати перші два слова з великої літери). Ця назва мала не лише емоційний, а й мобілізаційний характер. В Україні стаття О. Ярославського з'явилася 24 червня в київській газеті «Советская Украъна» та харківській газеті «Красное знамя».

Самостійна робота за підручником

Складіть таблицю за матеріалом підручника «Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.»

Битва Дата Перебіг, результат Значення
Танкова битва Рівне-Дубно-Луцьк-Броди 23-29 червня 1941
Київська оборона операція 7 липня-26 вересня 1941
Оборона Одеси 5 серпня-16 жовтня 1941
Оборона Севастополя 30 жовтня 1941 - 4 липня 1942

ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Героїчний опір Червоної Армії і прагнення німецького командування оволодіти ресурсами України призвели до перенесе головного удару німецьких військ із центральної ділянки радянськo-німецького фронту (Західний фронт) в Україну. Незважаючи на поразку радянських військ в Україні та її окупацiю, героїчний опір Червоної Армії призвів до зриву планів «бліцкригу»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 2-3


Тема 3. Україна на завершальному етапі війни 1944-1945 рр.

Мета. Охарактеризувати процес завершення визволення України в 1941-1942 рр. Показати участь українців у визволенні народів Європи. Розкрити становище на західноукраїнських землях у 1944-1945 рр. Закріплювати навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Україна в роки Другої світової війни», атлас.

Етапи уроку:

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Перевірка знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Перевірка знань

Фронтальне опитування.

1) Перемога в якій битві дала змогу радянським військам приступити до визволення України?

2) Як відбувалося звільнення Лівобережної України та Донбасу?

3) Доведіть, що під час битви за Дніпро був проявлений масовий героїзм радянських солдатів.

4) Що таке «Східний вал»?

5) Які операції проводили партизани?

Індивідуальні завдання.

Картка № 1

Як проявився тоталітарний характер радянського режиму під час битви за Дніпро?

Картка № 2

Схарактеризуйте зміни, що відбулись в ідеології ОУН.

Картка № З

Які фактори сприяли успішному наступу радянських військ у 1943 р. в Україні?

Картка № 4

Чому німецьке командування надавало великого значення утриманню території України у своїх руках?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Визволення правобережної України й Західноукраїнських земель

Робота за підручником.

Користуючись текстом підручника,складіть тезовий план.

Операції радянських військ по звільненню Правобережної України і західноукраїнських земель

1) Житомиро-Бердичівська операція (січень 1944 р.)

2) Корсунь-Шевченківська операція (початок 24 січня 1944 р.)

3) Рівненсько-Луцька операція (лютий 1944 р.)

4) Нікопольсько-Криворізька операція (початок 30—31 січня 1944)

5) Проскурівсько-Чернівецька операція (початок 4 березня 1944 )

6) Одеська операція (березень 1944 р.)

8) Кримська операція (початок 8 квітня 1944 р.)

9) Львівсько-Сандомирська операція (початок 13 липня 1944 р.)

10) Яссько-Кишинівська операція (початок 20 серпня 1944 р.)

11) Кирпатсько-Ужгородська операція (жовтень 1944 р.)

Запитання та завдання.

1)Що зумовлювало шалений опір ворога при визволенні Правобережної України й західноукраїнських земель? 2) Назвіть операції, у результаті яких було визволено Правобережну Україну й західноукраїнські землі. 3) Якою ціною було звільнено Україну від окупантів?

Отже, підсумовує вчитель, у результаті проведених у січні 1944 р. чотирма Українськими фронтами воєнних операцій територія українських земель була остаточно звільнена від гітлерівськиx загарбників.

8 жовтня 1944 р. було визволено останній населений пункт УРСР у межах кордонів 1941 р. (ст. Лавочне).

14 жовтня 1944 р. в Києві відбулося урочисте засідання з нагоди визволення України. 28 жовтня 1944 р. було визволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучасних кордонів України. Бойові дії на території України тривали 1225 днів (83,3 % від загальної тривалості Великої Вітчизняної війни).

Примусове виселення народів — новий злочин сталінського режиму

Самостійна робота за підручником.

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Цікаво знати

Із південних регіонів України та Криму було виселено 238,5 тис. кримськнх татар, половина з яких загинули, 14,7 тис. греків, 8,5 тис. віpмeн, 12,4 тис. болгар.

Бесіда за питаннями

З якого метою було проведено ці операції?

Учому звинувачу-валися народи, що були піддані репресіям?

3. Рух опору на завершальному етапі війни рінь їм. Богуна, курінь ім. Т. Шевченка та відділ поручика

А) РАДЯНСЬКИЙ ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ.

Розповідь учителя.

На завершальному етапі визволення України основною метою діяльності радянських партизанських з'єднань було: — сприяти діям Червоної Армії у визволенні України;

— засвідчувати присутність представників радянської влади на ще окупованій території;

— вести роз'яснювально-агітаційну роботу;

— у міру визволення території Україні переносити свою діяльність на територію Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі.

Незважаючи на скорочення окупованої території, радянський підпільний та партизанський рух набирав все більшого розмаху. на Правобережжі діяло 350 підпільних організацій та понад 20 партизанських з'єднань, загонів та диверсійно-розвідувальних груп. Особливістю партизанського руху цього часу була його тісна взаємодія з радянською армією, яка і надалі у своїх операціях спиралася на допомогу партизанів. Швидке просування військ І Українського фронт було забезпечене визволенням партизанами, районів Рівненської та . Волинської областей. Партизанські загони взяли активну участь у звільненні 47 міст, серед яких Рівне, Луцьк, Умань, Камінь-Каширський. Тривали рейди партизанів по глибоких тилах ворога, у яких брав участь 19 з'єднань і 25 окремих загонів. У січні—квітні 1944 - Львівсько-варшавський рейд 1 Укр партизанської дивізії з'єднання Ковпака під командуванням П. Вершпгори. Під час рейду партизани пройшли з боями 2100 км територією України, Білорусі, Польщі. У той же час здійснило рейд західноукраїнськими землі і з'єднання під командуванням М. Наумова.

У міру зменшення зони окупації Український штаб партизанського руху розформував частину партизанських загонів, приєднавши їх до складу діючої армії. Решта продовжила діяльність на території сусідніх країн. На тер-її Польщі діяло сім з'єднань і 26 окремих загонів, багато диверсійно-розвідувальних груп. На тер-її Румунії та Угорщини діяли спеціальні диверсійно-розвідувальні групи.

Антифашистська боротьба на території України справила чималий вплив на активізацію опору в західноєвропейських країнах. До нього приєднувалися українці, які тікали з концтаборів. Там вони ставали активними учасниками антифашистського руху у Польщі, Югославії, Греції, Франції, Італії.

Додаткова інформація

У складі французького руху Опору існували три окремі українські відділи: курінь їм. Богуна, курінь ім. Т. Шевченка та відділ поручика Круковського. Вони утворилися з відділів українців, які воювали у складі німецької армії та перейшли на бік партизанів. Крім того, у складі французького руху Опору воювало чимало українців-військовополонених, що втекли з концтаборів. Одним з таких бійців був колишній лейтенант Червоної Армії В. Порик, який створив і очолив партизанський загін. Він загинув у бою був посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу, став визнаним національним героєм Франції.

На території України, окупованої гітлерівськими військами, 80 % населення складали українці. У п'яти найбільших партизанських з'єднаних, що діяли в Україні, тільки 46 % бійців були українцями, у з'єднанні Ковпака — тільки ЗО %. Із всього складу радянських партизанів росіяни складали 52.9 %. білоруси — 33,9 %, українці — 5,9 %. інші національності — 7,3 %. УПА майже на 90 % складалася з українців.

Діяльність ОУН-УПА

Розповідь учителя.

На початок 1944 р. УПА нараховувала 50 власне українських куренів і 15 куренів, до складу яких входили представники інших народів. У них нараховувалося 80 тис. українців і 20 тис. представників інших національностей.

Страницы: 1, 2, 3, 4


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.