Дипломная работа: Технологія виробництва медичного скла

Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, до яких звертаємось у проектному виробництві, приведена у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 – Характеристика речовин та матеріалів, що застосовують у виробництві

Характеристика пожежовибухонебезпечних властивостей речовин та матеріалів наведена в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 – Характеристика пожежовибухової та пожежної безпеки речовин та матеріалів, які обертаються у виробництві

Згідно НАПБ Б.03.002-2007 [35] приміщення цехів заводу по виробництву скла по вибухопожежній і пожежній небезпеці відповідають наступним категоріям:

– приміщення складів сировини та готової продукції, а також складовий цех відносяться до категорії Д, бо в них утворюються негорючі речовини в холодному стані;

– пічне відділення відноситься до категорії Г, тому що в ньому утворюються негорючі речовини в горючому стані і процес випалу зв’язаний з виділенням променевого тепла, використовується пальний газ.

Згідно ДБН В1.1-7-02 [36] ступінь вогнестійкості приміщення цехів заводу: складового цеху – IV, скловарного – III.

По ступеню небезпеки враження людини електричним струмом приміщення заводу, згідно ПУЭ-87 [18], відносяться:

– складовий цех відноситься до приміщення з підвищеною небезпекою, тому що є можливість одночасного доторкання до маючих з’єднання із землею металоконструкцій будівель, технологічним апаратам й інше з одного боку та металевим корпусом електрообладнання з іншого боку;

– пічне відділення відноситься до особливо небезпечних приміщень, тому що крім вище вказаного фактору, температура повітря у приміщенні висока. Клас зон у приміщенні згідно з НПАОП 4.01-1.32-01 [37] – П-IIа, П-II, 1.2, 21.

Ширина санітарно-захисної зони згідно з ДНАОП 0.03-3.01-71 [38] – 100 м.

5.2 Промислова санітарія

Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 [20] та ДСН 3.3.6.042-99 [32], з урахуванням категорії робіт по енерговитратам і періодам року, вибираємо допустимі параметри мікроклімату, які приведені у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 – Допустимі параметри метеорологічних умов

Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені наступні заходи:

– згідно із СНиП 2.04.05-91* [39] використовувати теплоізоляцію печей та опалення в холодний період року і вентиляцію;

– механізацію процесу завантаження і розвантаження сировини і готової продукції;

– автоматизація процесу варіння;

– герметизація обладнання (змішувачі, млини).

Розрахунок теплоізоляції. Захист від теплового випромінювання здійснюють використанням теплоізоляційних матеріалів, установкою екранів, водяних завіс. Теплоізоляційні матеріали повинні мати низьку теплопровідність л0, Вт/(м2·К), що показує, яка кількість тепла передається в одиницю часу через одиницю площі стінки при різниці температур між поверхнями стінки 1 0К.

Для ізоляції обладнання з температурою теплоносія вище 100 0С теплоізоляційні матеріали повинні бути неорганічними.

Теплопровідність ізоляційного матеріалу:

ліз = л0 + b (Т + Тн – 546) / 2,

де b – температурний коефіцієнт; Т, Тн – температура теплоносія і нормативна, 0К.

У відповідності з нормами температура нагрітих поверхонь обладнання та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати 45 0С, а для обладнання, у середині якого температура дорівнює або нижче 100 0С, температура на поверхні не повинна перевищувати 35 0С.

При облаштуванні теплоізоляції важливо розраховувати загальну товщину ізоляційного шару, діз:

діз = ліз (Т – Тн) / б (Тн – Т0),

де Т0 – температура оточуючого повітря, 0К; б – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2·К).

б = 8,4 + 0,06 (Тн – Т0)

Для визначення категорії приміщення слід розраховувати кількість тепла q (Вт/м3), яке виділяється в 1 м3 виробничого приміщення:

q = qп S k / W,

де S – площа поверхні, яка віддає тепло, м2; k – коефіцієнт тепловитрат; qп – витрати тепла з 1 м2 ізольованої поверхні, Вт/м2; W – об’єм приміщення, м3.

qп = б (Тн – Т0)

у тому випадку, коли теплоізоляція не дозволяє досягти нормативної температури 45 0С на поверхні обладнання, здійснюють його екранування.

Визначаємо теплопровідність динасу:

л0 = 0,0709 Вт/(м2·К); b = 0,0007

ліз = 0,0709 + 0,0007·(1273 + 318 – 546) / 2 = 0,44 Вт/(м2·К)     

б = 8,4 + 0,06·(318 – 293) = 9,9 Вт/(м2·К)

Визначаємо товщину шару ізоляції:

діз = 0,44·(1273 – 318) / 9,9·(318 – 293) = 1,7 см

Витрати тепла при прийнятих умовах:

qп = 9,9·(318 – 293) = 247,5 Вт/м2

Для захисту робітників від впливу шкідливих речовин і для забезпечення чистоти повітря робочої зони застосовують такі заходи, як:

– герметизація обладнання;

– застосування прогресивних технологій: циклонів, пиловловлювачів тощо;

– застосування пневмотранспорту;

– зволоження шихти;

– застосування засобів індивідуального захисту.

На ділянках передбачена природна (аерація) та штучна вентиляція (загально обмінна припливно-витяжна, аварійна та місцева витяжна). В якості місцевої витяжної вентиляції використовують витяжні зонти, шафи.

Застосовується в приміщеннях цехів заводу центральне водяне опалення. У відділенні варіння застосування опалення не передбачене.

В приміщенні цеху по виробництву скла в денний час використовують природне освітлення, двостороннє бокове, крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах будівель, а також сполучене освітлення. У машинованному цеху – комбіноване освітлення (крізь світлові прозорі та аераційні фонарі). У вечірній час використовують штучне загальне освітлення і комбіноване. Нормоване мінімальне значення освітленості для IV розряду зорових робіт, згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [40], складає Emin = 200 лк для загального, Emin = 400 лк для комбінованого (під розряд – в).

Норми мінімального та середнього значення коефіцієнту природної освітленості для W розряду зорових робіт згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [40] складає енІІІ=1,5% для бічного освітлення, енІІІ=0,9% для суміщеного освітлення, енІІІ=4,0% та енІІІ=2,4% для комбінованого освітлення. Так як завод розташований в IV смузі світлового поясу, то:

еNІV= енІІІ m N,

де m – коефіцієнт світового клімату дорівнює 0,9 (вікна на північ); N – номер групи забезпеченості природним світлом.

е2 = 15·0,9 = 1,35% – для бічного освітлення;

е2 = 0,9·0,9 = 0,81% – для сполученого освітлення;

е2 = 4,0·0,9 = 3,6% – для комбінованого освітлення;

е2 = 2,4·0,9 = 2,16% – для суміщеного освітлення.

Джерелом шуму і вібрації на заводі є електродвигуни, млинове обладнання, змішувачі та інше технічне устаткування.

Рівень звуку згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [22], ДСН 3.3.6.037-99 [23] не перевищує LA = 80 дБА, рівень віброшвидкості згідно ГОСТ 12.1.012-90 [24], ДСН 3.3.6.039-99* [25] – LV = 92 дБ.

Згідно з ГОСТ 12.1.029-80 [41] основні заходи для зниження шуму та вібрації:

– розміщення помельної ділянки в окремому приміщенні, використання звукоізоляції (кожухи);

– використання вібропоглинаючих матеріалів для облицювання вібруючої поверхні;

– використання віброізоляції між машинами та підлогою, наприклад, резини.

Виходячи із санітарної класифікації виробничого процесу згідно з СНиП 2.09.04-87 [42] група технологічного процесу – 11б. Санітарно-побутові приміщення: гардеробна, душові, умивальники, туалети. Кількість шаф – 100 штук. Кількість робітників, працюючих у найбільшій зміні:

100 / 3 + 3=36 чол.

Кількість сіток – 12 шт., кількість кранів – 5 шт.

Характер системи проектуємого водопроводу – це виробничий, пожежний та господарсько-побутовий; джерела постачання води – міський водопровід; вид проектуємої каналізації – господарсько-побутова, виробнича для умовно чистих і стічних вод, виробнича для брудних вод; внутрішньоцехові каналізаційні мережі – відстійники, гідравлічні затвори, витяжні вентиляційні стояки.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14