Реферат: Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові

На відміну від прислів'їв, приказок і загадок з їх фольклорними витоками та анонімним авторством, афоризми займають у пареміофонді особливе місце тому, що мають конкретного автора. Саме від нього залежить доречність конденсованого представлення думки у формі ЕР. Тут спрацьовують не стільки міркування ергономіки, стільки влучності та образності. Ейдемічна мотивація автора при максимальному фокусуванні уваги на кластерах істотно значущої інформації дозволяє стискати матеріальну форму афоризму без будь-якого руйнування його пропозиціонального змісту (Pride breakfasted with plenty, Ø dined with novelty, and Ø supped with infamy /B. Franklin/). Визначальною рисою афоризмів є той факт, що вони схильні до мінімізації опущених компонентів (57% – одномісний Ø, 20% – двомісний Ø), тоді як загадки – до максималізації.

Сфера дії еліпсису в пареміях не виходить за межі речення, а знаходиться всередині нього, наслідком чого є екстракт думки, що набуває форми блискуче вигостреної й доведеної до досконалості сентенції, концентрація смислу в якій сягає свого апогею. Еліпсис конструктивних компонентів паремії призводить до того, що процес кодування змісту перекладається в ній „на плечі” експліцитних компонентів. Логіко-смислова взаємодія імпліцитного та експліцитного у паремії сприяє гармонізації її структурно-логічної організації, що має своїм наслідком інтелектуальну глибину, витонченість думки, специфічне аранжування форми, що створює неповторний етнокультурний смисл.

Еліпсис у дискурсивно зв'язаних висловленнях має синтагматичні витоки. Дискурсивно зумовлене використання ЕР підсилюється мотивами, настановами і тактико-стратегічними засадами вербальної діяльності. Не в останню чергу воно детермінується й ергономічними чинниками – прагненням мовної особистості до матеріально спрощеного оформлення своїх повідомлень і, як наслідок, до економії мовленнєвих зусиль і мовних засобів. Проте еліпсис ста- виться до своєї реалізації в дискурсі вибірково: він уникає юридичної та релігійної сфер, текстів ділового спілкування, інструктивних документів тощо. Найсприятливішим комунікативним середовищем для нього є розмовно-побутовий, публіцистичний і рекламний дискурси.

Найбільш вживаним є еліпсис у розмовно-побутовому дискурсі (48%), чому значною мірою сприяє іллокутивно-перлокутивна специфіка останнього: непідготовленість, спонтанність, довільність, експресивність (What did Nana say? – Ø Ø Not a word – Ø Ø Not even to Dickie? – No – Do you and Dickie talk about it? – Ø Ø Never – Don’t you think you should Ø Ø? /W. Hornsby/). Для розмовно-побутового використання ЕР характерні не тільки еліптичні зрощення, але й еліптичні скупчення, що виникають як результат перетину асоціативних зв'язків, відображених в ієрархії смислових відношень. Від цього в комунікативному потоці накопичується певна кількість точок перетину, що зумовлює виникнення в інтеракції значної кількості ЕР.

На другому місці щодо вживаності ЕР є публіцистичний дискурс (31%), який формується в основному за рахунок високого ступеня сугестивного і персуазивного впливу на колективного адресата, а також здатності вбирати в себе деякі суттєві властивості інших типів і видів мовлення (She works hard at the subjects she likes and Ø Ø less hard at ones she doesn’t Ø /Daily Mail/). Особливо сприятливим середовищем для еліпсису є заголовки, де він виявляється одним із найбільш дієвих засобів розукрупнення реченнєвої матерії та зняття надлишковості інформації. В такий спосіб він протистоїть громіздким конструкціям як на рівні словосполучення (Ø Tortured by evil girl gang /The Sun/; Ø Ø Still on the sidelines /Daily Mail/), так і на рівні речення – розповідного (Next steps Ø Ø on energy /Daily Express/) чи окличного (Ø Don’t condemn me to death! /Daily Mail/). Разом із цим еліпсис сприяє реалізації й таких прагмастилістичних функцій, як виразність, образність, експресивність.

Використання ЕР у рекламному дискурсі посідає третє місце (21%). Це пояснюється не тим, що еліпсис вживається в ньому рідше, а тим, що цей вид мов-леннєвої діяльності порівняно з розмовно-побутовим і публіцистичним менше представлений у соціокультурному просторі комунікації. Будучи завершеним текстовим повідомленням малого жанру з чітко окресленою прагманастановою, реклама суміщає ознаки усного та письмового мовлення з комплексом маніпулятивно спрямованих інтра- і паралінгвальних засобів. Словесне аранжування мовленнєвих повідомлень у рекламній комунікації є ретельно виваженим з огляду на їхній перлокутивний ефект, що вимагає збалансованості пропозиціо-нального змісту і вербальних засобів: Ø Ø Captured! Ø Ø Ten times more moisture than a moisturizer Ø /OK!/. Забезпечення необхідної ємності шляхом стиску і згортання інформації відбувається в рекламі не в останню чергу завдяки еліпсису.

Продукування й використання еліпсису в дискурсі має переважним чином зовнішньореченнєві витоки. У такому амплуа еліпсис виступає як своєрідний дематеріалізований слід мовної одиниці в матеріальній структурі висловлення. Еліпсис і дискурс взаємодіють між собою за принципом засобу і середовища: еліпсис є усталеним засобом створення стислості, дискурс – сприятливим середовищем стиску вербальних засобів.

ВИСНОВКИ

Еліпсис є явищем синтаксичної деривації, заснованим на процесі скорочення / усічення матеріальних компонентів речення на принципах ергономіки мовлення і пов’язаним із прагненням мовної особистості до гармонізації своїх мовленнєвих повідомлень шляхом їх розукрупнення. Будь-яке еліптичне речення є симбіозом процесу і результату. Процесуальною його стороною є когнітивно-семантичні засади породження думки, результуючою – її компактне аранжування в умовах вербального спілкування.

Еліптичне речення здатне продукуватися за принципами як парадигматики, так і синтагматики. Обидва вони мають своїм наслідком невербалізовану референцію – опущення конструктивного компонента речення без порушення його пропозиціонального та інтенціонального змісту.

Все таксономічне розмаїття синтаксичного еліпсису базується на презумпції адекватного декодування адресатом пропущеного реченнєвого компонента. Це відбувається в межах двоєдиної настанови: прагнення мовця до уникнення когнітивного дисонансу і, відповідно, до збереження консонансу. Ця настанова й визначає когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення – закритий список когнітивних схем, які в різних режимах спілкування можуть по-різному актуалізуватися у простому й складному реченні. Еліпсис у складному реченні використовується більш активно, ніж у простому. При цьому його продуктивність у паратаксисі вища, ніж у гіпотаксисі.

Лінгвокогнітивне моделювання еліптичних конструкцій уможливлюється з урахуванням того факту, що еліпсація є процесом спрощення речення шляхом переводу в імплікацію тих його конструктивних компонентів, які в узуальному використанні слугують глибинними елементами його семантики – предикатних і непредикатних знаків, що здатні зберігати свої "смислові сліди" завдяки анафоричній чи катафоричній підтримці на рівні мікро- і макротексту.

Комунікативний статус еліптичних речень сучасної англійської мови виз-начається їхньою прагмасемантичною специфікою, мовленнєвою динамікою і функціонуванням у предикативно автономних і дискурсивно зв’язаних висловленнях.

Усталений тема-рематичний устрій узуального речення трансформується у своєму еліпсованому прояві у триелементну інваріантну модель: залишаючись монотематичним, воно є бірематичним. Це забезпечує комунікативне напруження між експліцитними та імпліцитними компонентами висловлення, що стає джерелом комунікативного динамізму і запорукою його іллокутивної сили. Остання може втілюватися як у форму простих, так і у форму складних мовленнєвих актів.

Когнітивно-комунікативна природа синтаксичного еліпсису уможливлює його існування у двох іпостасях – парадигматичній і синтагматичній. У першому випадку йдеться про еліпсис як системно-мовне явище, інгерентно властиве комунікативно автономним синтаксичним одиницям, у другому – про еліпсис як ситуативно-мовленнєве (дискурсивне) утворення.

Сфера дії еліпсису в комунікативно автономних одиницях обмежується внутрішньореченнєвими рамками. Він використовується як засіб посилення образності, контрастності, експресії, що сприяє мисленнєво-мовленнєвій гармонізації повідомлення, механізм якої базується на імплікації. Це відбувається за однією з трьох схем – еліптичне вкраплення, еліптичне зрощення й еліптичне скупчення.

У дискурсивно зв'язаному висловленні еліпсис має зовнішньореченнєву спрямованість. Його актуалізація відбувається через інтеграцію в надфразову єдність з її мотивами, настановами, тактиками і стратегіями. Найсприятливішим комунікативним середовищем для нього є розмовно-побутовий, публіцистичний і рекламний дискурси.

Як явище когнітивно-комунікативного порядку синтаксичний еліпсис виникає і продукується за діалектичним законом єдності та боротьби протилежностей – імпліцитного та експліцитного. Такий синкретизм є віддзеркаленням протиріччя між формою синтаксичної одиниці та її змістом, що має своїм наслідком невербалізовану референцію.

Системологічний погляд на когнітивно-комунікативний потенціал ЕР англійської мови може стати в перспективі основою для лінгвопрагматичного, -стилістичного, -синергетичного вивчення такого універсального явища, яким є синтаксична лакунарність, породжувана компресією, редукцією, парцеляцією, що цілеспрямовано "працюють" на розукрупнення реченнєвої матерії.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Александрова В.Г. Психологическое детерминирование реплик согласия-несогласия в современном английском художественном диалоге // Мова і культура. – Вип. 8. – Т. 2: Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. – К.: Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2005. – С. 74-78.

2. Александрова В.Г. Когнитивно-грамматические особенности эллиптических конструкций // Нова філологія. Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – № 2 (22). – С. 128-134.

3. Александрова В.Г. Эллипсис в структуре фразеологических единиц современного английского языка // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: Крым, 2005. – № 76. – С. 119-123.

4. Александрова В.Г. Еліпсис в англомовних афористичних текстах // Записки з романо-германської філології. Зб. наук. пр. – Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2006. – Вип. 17. – С. 3-9.

5. Александрова В.Г. Типи і види синтаксичного еліпсису // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Филология. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2006. – Т. 19 (58), № 4. – 2006. – С. 89-91.

6. Александрова В.Г. Таксономія еліпсованих речень сучасної англійської мови // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2007. – № 773. – С. 104-107.

7. Александрова В.Г. Еліпсис у системі близьких і споріднених синтаксичних явищ сучасної англійської мови // Лінгвістичні студії. Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – Вип. 15. – С. 220-223.

8. Александрова В.Г. Синтаксичний еліпсис у сучасній англійській мові: техніки кодування та декодування // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. – ВПЦ "Київський університет", 2007. – Вип. 23, Ч. 1. – С. 293-300.

9. Александрова В.Г. Еліптичні конструкції в англомовному дискурсі // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 9 "Сучасні тенденції розвитку мов". – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. – Вип. 2. – С. 3-8.

10. Александрова В.Г. Семантико-синтаксичне моделювання еліпсованого речення у сучасній англійській мові // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія "Філологічні науки. Мовознавство". – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – Вип. 75(2). – С. 43-47.

11. Александрова В.Г. Гіпотактичний еліпсис у сучасній англійській мові // Нова філологія. Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – Вип. 32. – С. 305-310.

12. Александрова В.Г. Еліпсис у складному реченні сучасної англійської мови // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Серія „Лінгвістика”. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. – Вип. 6. – С. 194-199.

13. Александрова В.Г. Еліпсис у рекламному дискурсі // Матеріали міжнар. наук. конф. "Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування". – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 57-60.

14. Александрова В.Г. Лінгвокогнітивна специфіка еліпсованих речень сучасної англійської мови // Матеріали VII Всеукр. наук. конф. "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація". – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. – С. 4-5.

АНОТАЦІЯ

Александрова В.Г. Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 2008.

Роботу присвячено комплексному вивченню еліптичного речення (ЕР) сучасної англійської мови в когнітивно-комунікативній системі координат. Вихідною точкою дослідження є розуміння еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації. У роботі визначено роль і місце еліпсису серед близьких і споріднених явищ, запропоновано методику його відмежування від них з наступним виокремленням основних типів, класів і підкласів, доведено дифузну природу еліпсису як симбіозу процесу і результату спрощення матеріальної структури речення. При цьому особливу увагу приділено аналізу когнітивно-семантичних передумов стиснення реченнєвої структури, здійснено лінгвокогнітивне моделювання простих, паратактичних і гіпотактичних речень, що є потенційно відкритими для еліпсису, встановлено номенклатуру інваріантних моделей ЕР сучасної англійської мови. У плані функціонально-комунікативної перспективи здійснено аналіз ЕР з огляду на актуальне членування, комунікативний динамізм і актомовленнєвий устрій. Далі воно описано у двох режимах свого використання – як автономної (в пареміології) та як комунікативно зумовленої предикативної одиниці (у трьох дискурсивних формаціях – розмовно-побутовій, публіцистичній і рекламній).

Ключові слова: еліпсис, еліптичне речення, синтаксична деривація, паратаксис, гіпотаксис, модель, актуальне членування, мовленнєвий акт, паремія, дискурс.

ABSTRACT

Alexandrova V.G. Cognitive-communicative potential of an elliptical sentence in modern English. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. – Odesa Ilia Mechnikov National University. - Odesa, 2008.

The paper deals with the comprehensive investigation of a modern English elliptical sentence (ES) in the cognitive-communicative system of coordinates. The starting-point of the investigation is based on the interpretation of ellipsis as one of the active phenomena of syntactic derivation. The paper determines the role and place of ellipsis among near and related phenomena, the method of its isolation with the following singling out of the main types, classes and subclasses of ES is suggested, the diffusive nature of ellipsis as symbiosis of the process and result of simplification of the sentence material structure is proved. A special attention is paid to the analysis of cognitive-semantic premises of sentence structure compression. The linguocogni-tive modelling of simple, paratactic and hypotactic sentences that are potentially open for ellipsis is carried out and the nomenclature of invariant model of ES in modern English is established. As far as functional-communicative specificity is concerned the analysis of ES from the point of view of actual division, communicative dynamism and speech act system is conducted. Further ES is described in two ways of its usage – both as autonomous (in paremiology) and as communicatively conditioned unit (in three discourse formations – colloquial, publicistic and advertising).

Key words: ellipsis, elliptical sentence, syntactic derivation, parataxis, hypotaxis, model, actual division, speech act, paremia, discourse.

АННОТАЦиЯ

Александрова В.Г. Когнитивно-коммуникативный потенциал эллиптического предложения в современном английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова. - Одесса, 2008.

Работа посвящена комплексному изучению эллиптического предложения (ЭП) современного английского языка в когнитивно-коммуникативной системе координат. Исходным пунктом исследования является понимание эллипсиса как одного из активных явлений синтаксической деривации, направленных на упрощение материальной структуры предложения, в основе которой лежит эргономика речевой деятельности. Результатом этого процесса является ЭП, способное образовываться на принципах как парадигматики, так и синтагматики. В первом случае оно является исторически / системно, во втором – ситуативно / контекстуально обусловленным. В диссертации доказано, что синтаксический эллипсис – феномен двуединого порядка: в нём пересекаются и взаимодействуют процесс и результат; процессуальной его стороной являются когнитивно-логические основы порождения мысли, результативной – её компактная аранжировка в реальных условиях общения. Будучи симбиозом процесса и результата, ЭП выступает одним из действенных способов гармонизации формы и содержания речевых сообщений. В работе определена роль и место эллипсиса среди близких и смежных явлений, предлагается методика его отграничения от них с последующим выделением его основных типов, классов и подклассов. Особое внимание уделено лингвокогнитивному моделированию простых, паратактических и гипотактических предложений, являющихся потенциально открытыми для эллипсиса, с последующим составлением списка инвариантных моделей ЭП современного английского языка. Эллиптическая аранжировка предложения происходит не произвольно, а по чётко определенным образцам, очерчивающим пути и способы использования предложения в его материально неполном виде без нарушения смысла. В плане функционально-коммуникативной перспективы осуществлен анализ ЭП с учётом актуального членения, коммуникативного динамизма и акторечевого устройства. Далее ЭП описано в двух режимах своего использования – как автономной предикативной единицы (в паремиологии) и как коммуникативно связанной (в трёх дискурсивных формациях – разговорно-бытовой, публицистической и рекламной), где использование эллипсиса усиливается мотивами, установками и тактико-стратегическими принципами речевой деятельности.

Ключевые слова: эллипсис, эллиптическое предложение, синтаксическая деривация, паратаксис, гипотаксис, модель, актуальное членение, речевой акт, паремия, дискурс.