Реферат: Технічна термодинаміка та теплові процеси технології будівельних матеріалів
Приклад 1-26. Компресор всмоктує 100 м3/год
повітря під тиском Р1 = 0,1 МПа, температурі t1 = 270C. Кінцевий тиск повітря - 0,8 МПа. Визначити теоретичну потужність
двигуна приводу компресора та витрату води охолодження, якщо температура її
підвищується на 130С. Розрахувати ізотермічний адіабатний і
політропний процеси (m=1.2; CH2O=4.19кДж/кг).
1) Ізотермічне стискання. Роботу компресора
визначаємо за рівнянням
(1.55)
L0=2.303∙0.1∙106∙100∙lg8 = 20.8МДж/год.
Теоретична потужність двигуна:
(1.56)
Теплота, яка відводиться з водою охолодження
складає:
Q = L0
= 20.8 МДж/год
Витрата води охолодження
2) Адіабатне стискання. З рівняння
(1.57)
Потужність двигуна
3). Політропне стискання. З рівняння
(1.58)
Потужність двигуна
Кількість теплоти, яка відводиться від повітря, знайдемо за рівнянням:
(1.59)
;
;
;
.
Витрати води охолодження
.
При адіабатному стисканні теоретична робота
компресора в К разів більша ніж робота адіабатного стискання; при політропному стисканні робота компресора в m разів більша, ніж робота політропного стикання.
Основні теоретичні положення. Приклади розв’язання задач з теплообміну та
задачі для самостійного розв’язання.
Теплопровідність у стаціонарному режимі при
сталій температурі всіх точок тіла протягом будь-якого часу (наприклад,
передача тепла крізь стінки печей, сушарок) за рівнянням Фур’є викликає
тепловий потік крізь плоску одношарову стінку (площею 1м):
, Вт, (2.1)
де λ - теплопровідність; Вт/ (мк); t1 і t2 - температура з обох боків стінки, град; δ - товщина стінки,
м.
Якщо температура гріючого середовища tp, а температура середовища, яке оточує стінку, tp (tp > tp), то опір теплопередачі R
та коефіцієнт загальної теплопередачі К пов’язані залежністю:
К=++, Вт/ (м2К),
Де α1,α2 - коефіцієнти
тепловіддачі від гріючого середовища до стінки і від стінки до оточуючого
середовища, Вт (м2К).
Тепловий потік складає:
q=, Вт (2.2)
Для багатошарової стінки з товщиною кожного із
шарів δі та теплопровідністю λі
q= , Вт (2.3)
Для циліндричної стінки коефіцієнт
теплопередачі підраховується за формулою:
К= або
(2.4), без багатошарової стінки
К=,
Де d1, d2, dі - діаметри внутрішнього та зовнішнього
циліндрів одношарової стінки або внутрішній діаметр і-го шару (від осі циліндра).
В стаціонарному режимі при сталій температурі
обабіч стінок (tc1 - const,tc2 - const) можна визначити температуру будь-якої
точки на відстані х від середини стінки або від початку координат на поверхні
стінки товщиною δ (припущення,
що температура змінюється за лінійним законом):
tx=- (2.5)
Тепловий потік крізь 1 пог. м циліндричної
одношарової стінки складає:
q =, (2.6) або
q =, Вт (2.7)
В нестаціонарному режимі, коли температура
будь-якої точки тіла залежить від просторових координат і часу, визначається,
як правило, безрозмірна температура тіла (зокрема,
пластини) в будь-який момент часу як функція критеріїв Біо, Фур’є:
(2.8)
де t - температура пластини на відстані Х від
площі, яка проходить через середину, в момент часу від початку нагріву (охолодження);
t0 - температура пластини на початок процесу,
tp -
температура гріючого (охолоджуючого) середовища;
S - половина товщини
пластини,
F0 - критерій
Фур’є (F0 =, де а -
коефіцієнт температуропровідності, м2/с),
Ві - критерій Біо (Ві=, де α - коефіцієнт тепловіддачі від поверхні пластини
до навколишнього середовища, Вт/м2К;
λ - коефіцієнт
теплопровідності матеріалу, Вт/мК).
Практично безрозмірну температуру в середині
пластини θc і на поверхні θn можна
визначити за графіками рис.2.1 на осі циліндра θ0
і на його поверхні θn - за графіками рис.2.2.
Кількість теплоти, яка поглинається (або віддається) з 1м2 пластини
(з обох боків) за час τ складає:
Q=2S ρ0c (t0-tp) (1-θ), Вт, (2.9)
де ρ0 - середня густина матеріалу, кг/м3; с - питома теплоємність,
.
Конвективний теплообмін між твердим тілом і
рідиною (газом) можна визначити за коефіцієнтом тепловіддачі конвекцією αк (Вт/ (м2К)), який залежить від безрозмірних
критеріїв і розраховується із критерія Нусельта:
Nu=,
де lo - характерний (визначальний) лінійний
розмір поверхні теплообміну (м), λ - коефіцієнт теплопровідності (Вт/ (мК)) рідини або газу.
Рух теплоносія (газ, рідина) в
трубах і каналах. Ламінарний режим: Re < Rkp = 2200 (тут критерій Рейнальдса Re=, де - швидкість руху рідини (м/с),
V - кінематична в’язкість (м2/с)).
Коефіцієнт тепловіддачі розраховується за
формулою:
ακ= Νu (2.10)
(тут αc - коефіцієнт
теплопровідності (Вт/мК) рідини при середній температурі стінки каналу tc= на
початок і кінець дільниці теплообміну; діаметр трубопроводу або еквівалентний
діаметр - de=, де F - площа, p - периметр каналу).
Ламінарно - гравітаційний перехідний режим: Re < Rkp, GrPr > 7/105,де Gr - критерій Грасгофа (Gr = ), тут g = 9.81 м/с2; β = для газів і β = для рідини, де-
густина рідини при температурі далеко від твердої поверхні (tp) і при температурі цієї поверхні
(tc); t - різниця температур середовища і твердого
тіла; Pr - критерій Прандтля (Рr = , Ре
- критерій Пекле - Ре=). В
загальному вигляді для ламінарного та перехідного режиму
Nu= , (2.11)
де c,m,n - константи, які залежать від направленості теплових потоків. В більшості
випадків потоки рідини в каналах можна віднести до сталих турбулентних+ і
критерій Нуссельта розраховується за формулою:
Nu = 0.023Re0,8 Pr0.43 (2.12)
Рух теплоносія при обтіканні тіл
Поздовжнє обтікання пластини:
Nu=0.67Re0.5Pr0.33; (2.13)
Поперечне обтікання циліндра:
Nu = CRenPr0,38, (2,14,)
де С,n - константи, які залежать від величини
критерію Рейнольда [3] (при Re
=8…103: С=0,59, n=0.47; Re= 103…2105: С=0,21; n=0.62).
Емпіричні формули для наближеного розрахунку
коефіцієнтів тепловіддачі при конвективному теплообміні:
а) Турбулентний рух - рух газів з температурою
0,,, 10000С в трубі (каналі):
(Вт/ (м2К)), (2.15)
де -
швидкість потоку, приведена до нормальних умов;
d - діаметр труби або приведений діаметр каналу. м;
б) Рух газів перпендикулярно до плоскої стінки:
, (Вт/м2К)), (2.16)
де p - густина газів (кг/м3).
в) Обтікання газом грудок матеріалу (форма -
кулі):
Re <150 …. нерухомі шари:
, (Вт/м2К)), (2.17)
де λc - коефіцієнт
теплопровідності газів (Вт (мК),
d - діаметр частинок (грудок), (м);
при Re = 150….30103 - нерухомі, також рухомі в потоці газів кульки:
, (Вт/ (м2К)) (2.18)
г) Продування газів крізь зернистий шар:
, (Вт/ (м2К)), (2.19)
де t-температура твердої поверхні,°С;
d - діаметр кулі, рівновеликій за об’ємом середній
частинці (м),
v - швидкість потоку відносно повного перерізу зернистого шару ;
д) Вільний рух повітря уздовж вертикальної
стінки:
,
(Вт/ (м2К)) (2.20) де - різниця температур між
повітрям та стінкою, град; В - барометричний тиск (Па); Т - абс. температура
повітря, К.
Випромінювання газової фази залежить, в
основному, від випромінювання (поглинання) тепла газами СО2 і Н2О,
а випромінюванням О2, N2,H2 в розрахунках можна знехтувати.
Тепловий потік між паралельними стінками, відстань
між якими невелика, порівняно із розміром стінок, розраховується за формулою:
q=5.7Eпр,
Вт, (2.21)
де Епр - приведена ступінь чорноти
системи;
Т1 і Т2 - абсолютні
температури поверхонь стінок, К;
5,7 Вт (м2К) - коефіцієнт
випромінювання абсолютно чорного тіла.
Епр=,
(2.22)
Де Е1, Е2 - ступінь
чорноти 1 і 2 тіла.
Тепловий потік між паралельними смужками
шириною 1 і 2, та h - відстанню між
ними розраховується за формулою (ВТ/пог. м):
q=5.7·Епр·, (2.23)
Теплообмін між твердими тілами і газовою фазою:
тепловий потікq=5.7Eг,
Вт, (2.24)
Де Тг, Тс - абс. температури
газів і поверхні стінки, К; Ег - ступінь чорноти газу . Ступінь чорноти Есо, Ено, коефіцієнт β визначаються із графіків рис.2.3 в
залежності від парціального тиску газів, температури і ефективної товщини шару (,
де V-об’єм газів, обмежений поверхнею
стінок F).
ПРИКЛАД 2-1. Визначити тепловий потік крізь
стінку, якщо температура стінок, сприймаючих і віддаючих теплоту, дорівнює
відповідно, t1=300C, t2=1000C. Товщина стінки δ=200 мм, площа поверхні
180м2. Теплопровідність цегли λ=0,55 Вт/ (мК).
Згідно рівнянню Фур’є тепловий потік дорівнює:
Q=λF КВт.
ПРИКЛАД 2.2 Крізь стінку площею 6х4 м2
передається протягом часу=1год
кількість теплоти Q=80 МДж. Визначити
щільність теплового потоку.
q= Вт/м2.
ПРИКЛАД 2.3 Стінка печі складається із трьох
шарів: 1-й внутрішній - шамотна цегла δ1=120мм, 2-й шар -
ізоляційна цегла δ 2 =65мм, 3-й шар - сталева стінка δ
3 =20мм.
Теплопровідність матеріалів окремих шарів
складає:
λ1=0,81; λ2
=0,23 і λ3 =45 Вт/ (мК). Температура в печі t1
= 10000C, а зовнішньої
поверхні печі t4= 800C. Визначити тепловий потік крізь 3-х шарову
стінку.
Тепловий потік (або щільність його відносно 1м2
площі теплообміну) складає:
q = Вт/м2.
10мм. Температура
димових газів t2=8000C,
киплячої води - tв=2000С;
коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки λ1=186
Вт, від стінки до води λ2=4070
Вт/м2К).
Визначаємо коефіцієнт теплопередачі для
багатошарової стінки:
К= Вт/м2К
Тоді q = К (tг-tв) =100.75 (800-200) =60.5 КВт/м2.
ПРИКЛАД 2-7. По трубі із внутрішнім діаметром dв=25мм рухається вода з швидкістю за
масою W=400кг/ (м2c) і середньою температурою 400С. Константи
води наступні: динамічна в’язкість μ =0.656х10-3 Η. с/м2 = 656.106
П. с; теплопровідність λ=0.632 Вт/ (мК); питома теплоємність с=4190Дж/КгК. Визначити коефіцієнт
тепловіддачі води. Розраховуємо визначальні критерії:
,
Виходячи з того, що Re =1524 > 10 000, потік є сталим
турбулентним, тому критерій Нуcсельта
розраховуємо за рівнянням:
Коефіцієнт тепловіддачі дорівнює:
Вт/ (м2К).
ПРИКЛАД 2-8. Визначити щільність тепловоо
потоку, переданого випромінюванням від газів до 1м2 металевої
стінки, якщо: ефективна ступінь чорноти стінки Е1ст=0,82;
температура газів t2=7000C, ступінь
їх чорноти Ег =0,125. Константа випромінювання абсолютно чорного
тіла Сs - 5.68 Вт/ (м2К).
Тепловий потік (до 1м2 площі) складає:
q=
ПРИКЛАД 2-9. В теплообмінному апараті
температури гріючого агента становлять: t1поч = 3000С,
t1кін = 2000С, а теплоносія, який
гріється - відповідно t11поч = 250С, t11кін = 1750 C. Визначити
середню різницю температур між гріючим і сприймаючим теплоносіями.
1 випадок - прямоструминні потоки. Найбільша та
найменша різниця температур становлять:
2 випадок - проти струминні потоки. Найбільша
та найменша різниці температур становлять:
Відношення можна
скористатися формулою середньоарифметичної різниці температур:
ПРИКЛАД 2-10. Визначити коефіцієнт
тепловіддачі від димових газів до вільно висячих ланцюгів обертової печі, якщо
середня швидкість газів становить w=9.46 м/с, кінематична в’язкість газів v = 95.10-6 м2/с. Овальні ланцюги мають
діаметр d =25мм, теплопровідність
газів λ = 0,069 Вт/ (мК).
Визначаємо критерії подібності:
ПРИКЛАД 2-11. Визначити коефіцієнт
тепловіддачі від зовнішньої поверхні стінки сушарки у навколишнє середовище,
якщо відомо: середня температура гріючих газів 800С (як
середньоарифметична температура газів на вході і виході із сушарки); температура
повітря t0 =200С; визначальний розмір (висота сушарки) - 2,04м;
Із табл. D11 визначаємо:
Критерій Грасгофа:
Здобуток . Pr=1.15.1010.0.703=0.81.1010.
Виходячи з того, що . Pr > 109,
застосовуємо залежність
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
|