Практика на молочному заводі
при визначеному температурно-вологому режимі. У процесі дозрівання сиру під
дією ферментів мікрофлори й адсорбованого сичугового ферменту відбуваються
глибокі біохімічні перетворення, що обумовлюють його смак, пахощі,
структуру і цвіт.
Молочний цукор бродить молочнокислими і мікроорганізмами, що створюють
аромат, з утворенням молочної кислоти, ароматних речовин і вуглекислого
газу. Поряд із молочною кислотою утворяться в незначних кількостях інші
кислоти, наприклад оцтова, пропіонова і масляна.
Вивірки сиру піддаються протеолізу в результаті дії ферментів
молочнокислих мікроорганізмів, цвілей (у випадку їх використання) і
сичугового ферменту. Розпад вивірки відбувається за схемою: білок-
пептони–пептиди–дипептиди-амінокислоти.
Амінокислоти у свою чергу можуть перетворюватися в аміни, масні
кислоти, альдегіди, кетони і різноманітні гази (аміак, сірководень і т.д.).
Молочний жир у процесі дозрівання піддається гідролітичному розпаду
(ліполізу) і окислюванню під дією ферментів мікроорганізмів. Ліполіз жиру в
значній мірі має місце в сирах (рокфор, камамбер і ін.), що дозрівають за
участю культурних цвілей.
Цвілі виробляють активні ліпази, наявність яких призводить до ліполізу
жиру. У сирах, що дозрівають під дією молочнокислої мікрофлори, ліполіз
жиру має місце, але в значно меншому ступені. При ліполізі утворяться масні
кислоти, що надають сиру своєрідний гострий перцевий смак.
Активним регулятором біохімічних і мікробіологічних процесів у сирі є
молочна кислота. Найбільша кількість її накопичується на початку дозрівання
після бродіння цукру. У цей момент вага сирної маси знижується до 5,1-5,2.
При такій кислотності придушується ріст що газоутворює і іншої сторонньої
мікрофлори.
Кислотність сирної маси регулюється шляхом застосування різноманітних
заквасок і їхньої кількості, а також концентрацією цукру в сирі, від якого
залежить вихід молочної кислоти при молочнокислому шумуванні. Для зниження
утримання цукру частина сироватки в процесі другого нагрівання заміняють
пастеризованою водою. У процесі протеолізу утворяться лужні продукти і р
сиру поступово підвищується.
У процесі дозрівання сири потребують певного догляду, що полягає в
перевертанні сирів, мийці для видалення цвілі і нанесенні покриттів, що
перешкоджають розповсюдженню плісені й усушці сиру. Дозрівання сирів
здійснюється в холодних і теплих, а також у бродильних камерах, температура
в яких відповідно складає 10-12, 13-17 і 20-25 °С. У перші 10-20 діб
вологість у камерах підтримується на рівні 85-90%, а потім 80-85%. Сир
дозріває на стелажах або в контейнерах, покладених у 2-3 яруси.
Якість та асортимент продукції.
Контроль за якістю продукції, що випускається, і санітарно-
гігієнічним станом виробництва здійснюється хімічною і бактеріологічною
лабораторією заводу.
Лабораторія забезпечує добір проб, попередню обробку і підготовку їх
до аналізу, проведення аналізу проб інструментальними методами, фізико-
хімічний аналіз проб, мікро-біологічний контроль.
Встановлене устаткування дозволяє визначити показник якості
відповідно до діючого нормативно-технічною документацією.
Мікробіологічні дослідження сировини і готової продукції, а також
контроль санітарно-гігієнічного стану виробництва ведеться відповідно до
ДСТ 9225-78 "Молоко і молочні продукти, методи мікробіологічного
дослідження", хімічні реактиви для проведення хімічних і бактеріологічних
іспитів молочної продукції підбираються і купуються замовником відповідно
до вищевказаного ДСТ.
Закладене в технології устаткування, прийняті схеми технологічних
процесів, застосування перерахованих вище методів хімічного і
бактеріологічного контролю, а також дотримання санітарних правил дозволяє
виробляти продукцію відповідно до вимог Держстандарту на готову продукцію.
Фізичні (щільність), хімічні (зміст жиру, білків і ін.) і біохімічні
(кислотність, редуктазна проба) показники молока визначають у лабораторних
умовах. У домашніх умовах такий аналіз молока не виконується, тому що для
цього необхідні відповідні прилади, реактиви, а також спеціальна
(лаборантська) підготовка. Однак варто знати, які ж найважливіші показники,
по яких молоко характеризується при продажі його споживачам.
Один з головних прийомів при аналізі - це правильний добір середніх
проб молока, що надходять у лабораторії для аналізу.
Визначення чистоти молока. Чистоту молока, наявність у ньому
механічних домішок визначають фільтруванням. По закінченні фільтрування
фільтр, поклавши на лист папера, порівнюють з еталоном, щоб установити
групу чистоти. Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 13264—70 молоко, доставлене
постачальником, відносять до 1 групи, якщо осад на фільтрі непомітний, до
II — злегка помітний і до III групи, якщо осад ясно помітний.
Кислотність молока. Кислотність молока при прийомі на заводі
визначається з кожної судини, фляги, відра й ін. По кислотності судять,
свіже молоко чи з підвищеною кислотністю.
Під кислотністю розуміють число мілілітрів 0,1 н. розчину лугу, яке
треба внести в 10 мл молока, щоб одержати нейтральну реакцію при індикаторі
фенолфталеїну. Кількість лугу потрібно помножити на 10, щоб виразити
титруєму кислотність умовними градусами (°Т). Звичайна середня кислотність
свіжого молока 16—17 °Т. Кислотність молока від окремих корів коливається,
що залежить від індивідуальних особливостей тварин: періоду їхньої лактації
й ін.
У збірному молоці, надоєному від великої кількості корів, кислотність
змінюється незначно за умови дотримання санітарно-гігієнічних правил.
При умовах, сприятливих для розвитку мікроорганізмів, унаслідок
шумування молочного цукру й утворення молочної кислоти кислотність молока
швидко наростає. Технологічні властивості такого молока знижуються. Молоко
з підвищеною кислотністю при нагріванні згортається.
Бактеріальність молока визначається за допомогою редуктазної проби.
Редуктаза — фермент, продукт життєдіяльності бактерій, що містяться в
молоці чи потрапили в нього в процесі одержання чи обробки. Цей фермент
здатний знебарвлювати метиленову синьку. Чим швидше знебарвлюється синька,
тим більше в молоці редуктази, а отже, і бактерій. Цією властивістю широко
користаються на заводі при визначенні ступеня бактеріальної обсемененності
молока.
Кефір повинний мати смак чистий, кисломолочний, освіжаючий, злегка
гострий, специфічний, без сторонніх присмаків і запахів. Консистенція
однорідна, що наповняє рідку сметану. Допускається газоутворення у вигляді
окремих вічок, не більш 2% сироватки, що відокремилася. Кислотність 85-
1200Т не допускається до приймання кефіру з гірким, аміачним, кормовим й
іншими присмаками і запахами, а також брудний.
По якості сир "домашній" поділяють на вищий і 1-й сорту. Сир вищого
сорту повинний мати смак і запах чисті, ніжні, кисломолочні, без сторонніх
присмаків і запахів. Консистенція ніжна, допускається неоднорідна. Колір
білий, злегка жовтуватий, із кремовим відтінком, рівномірний по всій масі.
У 1-м сорті допускаються слабовиражені присмаки кормів, тари і наявність
слабкої гіркоти. Консистенція пухка, мастка, а для знежиреного сиру – з
незначним виділенням сироватки, розсипчаста кислотність жирного сиру вищого
сорту не більш 2000Т, напівжирного – 2100Т, нежирного – 2200Т. Пороками
сиру "домашній" є кормові присмаки, виражений кисломолочний смак, гіркота,
крупінчастість. Не допускають до приймання сир пліснявий і забруднений.
Сметану 30%-ой жирності по якості поділяють на вищий і 1-й сорти.
Колір білий із кремовим відтінком. Смак і запах чистий, молочнокислий, з
вираженими смаком і ароматом, властивими пастеризованим продуктам.
Консистенція однорідна, у міру густа, без крупинок жиру і білка,
глянсувата. Кислотність сметани 65-900Т. У 1-м сорті допускається слабко
виражений кормовий смак, наявність гіркоти, консистенція недостатньо густа,
злегка грудкувата, наявність легкої тягучості; кислотність 65-1100Т. Інші
види сметани на сорти не підрозділяють. Пороками сметани є рідка,
грудкувата консистенція, прогірклий смак і ін. Не допускають до приймання
сметану з гірким, кислим, кормовим смаком і запахом, тягучу, забруднену і
із сироваткою, що виділилася.
М'які сири - високоживильний харчовий продукт, одержуваний при
кислотному згортанні молока шляхом виділення сирної маси з наступною її
обробкою солінням без дозрівання.
Харчова цінність сиру обумовлена високою концентрацією в ньому
молочного білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, летучих жирних
кислот, карбонільних з'єднань, вітамінів, кальцієвих, фосфорнокислих і
інших мінеральних солей.
З'єднання всіх компонентів у м'яких сирах представлених у розчинній
формі, добре засвоюваної організмом людини, у 2 - 3 рази вище ніж у твердих
сирах.
Харчова й енергетична цінність 100 г. продукту:
Жир, г., не менш - 18 %
Білок, г., не менш - 16,5 %
Вітаміни, мг, А - 0,08 %
В2 - 0,27 %
Енергетична цінність - 0,24 ккал
Термін збереження - 7 діб.
Сирки знежирені солодкі.
Пачки по 0,1 кг у щільному пергаментному упакуванні прямокутної
форми. Маса сиру має однорідну ніжну консистенцію. В міру щільну, білого
або кремоватого відтінку. Має чистий, кисломолочний смак.
Сирки виробляються зі знежиреного молока шляхом сквашування його
закваскою, приготовленою на чистих культурах молочнокислих стрептококів. У
сирну масу додається цукор, ванілін.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту.
Кислотність, не більш 210 Т
Сахарози, не менш 10 %
Білок 16 %
Вуглеводи 11 %
Вітаміни А 0,01 мг
В2 0,25 мг
С 0,5 мг
Енергетична цінність 111 ккал
Термін збереження 36 год.
Сир “селянський” 5% (домашній).
Пачки по 250 г. із щільного пергаменту прямокутної форми. Маса сиру
має білий колір чи злегка кремовий, однорідний по всій масі. Це м'який,
розсипчастий або масткої консистенції продукт.
Виготовляється сир з цільного і знежиреного коров'ячого молока шляхом
сквашування його закваскою, приготовленої на чистих культурах молочнокислих
бактерій.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту
Білок 16,2 %
Жир 5 %
Вуглеводи 1,8 %
Калорійність 120 ккал
Термін збереження 36 год.
Кефір 2,5% жирності.
Поліетиленові пакети по 500 г. і пакети ПЮР-ПАК по 1 кг. Кефір має
однорідну консистенцію білого кольору; можливе газоутворення, у виді
окремих вічок. Кефір виробляється з цільного і знежиреного коров'ячого
молока, заквашеного закваскою на кефірних грибках. Він має високу харчову
цінність, дієтичні і лікувальні властивості завдяки наявності молочної
кислоти і вуглекислого газу, сприяють поліпшенню травлення.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Білок 2,9 %
Жир 2,5 %
Вуглеводи 3,9 %
Вітаміни А 0,02 мг
В1 0,035 мг
В2 0,32 мг
Енергетична цінність 53 ккал
Термін збереження 36 годин.
Кефір 1% жирності.
Поліетиленова плівка, вагою 500 р. Кефір має однорідну консистенцію
білого кольору. Можливі газоутворення у виді одиничних вічок. Кефір
виготовляється з цільного і знежиреного коров'ячого молока, заквашеного
закваскою на кефірних грибках.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Масова частина жиру 1,0 %
Білок 3,2 %
Вітаміни А 0,02 г.
В2 0,17 г.
Енергетична цінність 38 ккал
Термін збереження 36 год.
Кефір знежирений.
Поліетиленова плівка, 500 р. Кефір знежирений виготовляється з молока
коров'ячого знежиреного, заквашеного на кефірних грибках.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Жир 0,05 %
Білок 3,0 %
Вуглеводи 4,7 %
Вітаміни В2 0,15 мг
С 0,4 мг
Енергетична цінність 31 ккал
Термін збереження 36 год.
Сметана 20% жирності.
Полістирольні стаканчики, вагою 500 гр. Сметана 20 % жирності
виготовляється з молока коров'ячого цільного, вершків з коров'ячого молока,
заквашених на чистих культурах молочнокислих бактерій.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Білок 2,8 %
Жир 20,0 %
Вуглеводи 3,2 %
Енергетична цінність 248 ккал
Термін збереження 72 год.
Масло бутербродне.
Пачки по 200 г., фольга каширована. Масло бутербродне має однорідну,
щільну поверхню; на зрізі з одиничними маленькими крапельками вологи. Колір
масла має від білого до жовтого, однорідного по всій масі, має чистий без
сторонніх присмаків і запахів смак, характерний для вершкового масла
присмак пастеризації.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Масова частина жиру, не менш 31,5 %
Масова частина вологи, не більш 35 %
Кислотність, не більш 23 Т
Масло селянське.
Пачки по 200 г., фольга каширована. Для виробництва масла
використовуються вершки з коров'ячого молока.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Жир 72,5 %
Волога, не більш 80 %
Калорійність 661 ккал
Молоко коров’яче питне.
Поліетиленова плівка, вагою 500 г. Молоко коров'яче питне
виготовляється з натурального коров'ячого молока. По консистенції, смаку,
зовнішньому вигляду молоко - це біла чи жовтувата рідина без осаду і
сторонніх запахів.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Масова частина жиру - 3,2 %
Білок - 2,8 %
Вуглеводи - 4,7 %
Вітаміни А - 0,02 мг
В2 - 0,15 мг
С - 1,3 мг
Енергетична цінність - 58 ккал
Термін збереження - 36 год.
Молоко фасоване 2,5% жирності.
Плівка поліетиленова, об'єм 0,5 л. Молоко - це біла, однорідна
рідина, без осаду, з чистим без сторонніх присмаків і запахів продукт.
Молоко виготовляється з незбираного молока коров'ячого і молока
знежиреного.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Масова доля жиру 2,5 %
Кислотність, не більш 21 Т
Білок 2,82 %
Вуглеводи 4,73 г.
Вітаміни А 0,02 мг
В 0,15 мг
С 1,3 мг
Енергетична цінність 52 ккал
Термін збереження 36 год.
Вершки 8% жирності.
ПЮР-ПАК, обсяг 0,5 л. Вершки - це однорідна біла рідина з кремовим
відтінком; Рідина без грудок жиру, чиста, без сторонніх запахів. Вершки
виготовляються з коров'ячого молока.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Масова частина жиру 10 %
Кислотність, не більш 19 Т
Білок 3,0 %
Вуглеводи 4,0 %
Вітаміни А 0,06 мг
В каротин 0,03 мг
С 0,5 мг
В1 0,03 мг
В2 0,10 мг
Енергетична цінність 110 ккал
Термін збереження 36 год.
Ряжанка 4% жирності.
ПЮР-ПАК, об'єм 0,5 л. Ряжанка має однорідну консистенцію кремового
кольору, з чистим кисломолочним запахом і присмаком пастеризації. Ряжанка
виготовляється з незбираного коров'ячого молока і вершків, заквашених
термофільною закваскою.
Енергетична і харчова цінність 100 г. продукту:
Масова частина жиру 4 %
Кислотність 70 - 110 Т
Білок 2,8 %
Вуглеводи 4,7 %
Вітаміни С 0,4 мг
А 0,03 мг
В2 0,14 мг
Енергетична цінність 66 ккал
Термін збереження 36 год.
Упакування і маркірування
Сметана на підприємствах суспільного харчування надходить в
алюмінієвих бідонах, у дерев'яних діжках чи бочках, наповнених доверху,
масою нетто не більш 50 кг, а також розфасованої в скляну тару і картонні
парафіновані стаканчики масою нетто 100-150 гр.
Розфасовані сирні вироби надходять загорненими в чистий пергамент або
безбарвний целофан, а глазуровані сирки – у фольгу; сирні торти – у
картонних коробках, дно яких вистелено пергаментом, сирні креми – у
паперових парафінованих стаканчиках. Нерозфасований сир упаковують у чисті,
добре пропарені дерев'яні бочки чи добре луджені металеві бідони.
Кефір, ацидофілін і ацидофільне молоко розфасовують у стандартні
молочні пляшки по 0.25 і 0.5л.
Кожна одиниця розфасовки повинна мати етикетку, бандероль із
указівкою найменування підприємства і його підпорядкованості, найменування
продукту, маси нетто, дати випуску, ціни, номера стандарту. На кришках
дерев'яних бочок і діжок із сиром, сирною масою чи сметаною, крім того
вказують порядковий номер діжки, масу брутто і тари.
Кожна партія особливо швидкопсувної продукції повинна бути
замаркірована підприємством-виготовлювачем із указівкою на ярликах або
упакуванні температури і закінчення терміну збереження. Якщо продукцію
поставляють у нерозфасованому вигляді, ярлики варто направляти в магазин і
при реалізації продукції викладати їх на прилавок.
Екологічний паспорт.
Усе необхідне людині вона одержує з природи: повітря, воду, сировину
для промисловості. Людське суспільство як частина природи може бути тільки
в постійній взаємодії з нею. Вплив людини на навколишнє середовище є
перетворюючим, що змінює її, причому далеко не завжди в кращу сторону, тому
збереження природного середовища і розумна охорона природи - одна з
найгостріших проблем, що стоять перед людством, особливо в сучасних умовах.
Раціональне використання землі, лісу, атмосфери і водних
ресурсів в Україні передбачено Конституцією. В даний час у сфері охорони
навколишнього середовища діє цілий ряд нормативних актів: Закон України
«Про охорону навколишньої природного середовища»; Постанова Уряду України
«Про затвердження порядку визначення плати і її граничних розмірів за
забруднення навколишньої природного середовища» і ін.
Контроль за викидами забруднюючих речовин, за дотриманням
природокористування на ВАТ Молочний завод «???????» здійснює бюро по
охороні навколишнього середовища.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин підприємству видано районним
комітетом з охорони природи. Підприємство виплачує платежі; за розміщення
відходів виробництва; за викид від стаціонарних джерел в атмосферу; за
забруднення атмосфери; за воду.
Екологічний паспорт підприємства
Комплексний документ, що містить характеристику взаємин підприємства
з навколишнім середовищем. Містить загальні відомості про підприємство,
використовуваній сировині, опис технологічних схем вироблення основних
видів продукції, схем очищення стічних вод і аеровикидів і т.д., а також
перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на
навколишнє середовище.
Структура екологічного паспорта
Структура екологічного паспорта визначається ДСТ 17.0.0.04-90
"Охорона природи. Екологічний паспорт промислового підприємства. Основні
положення".
1. Загальні положення.
1.1. Екологічний паспорт промислового підприємства (далі -
підприємства) - нормативно-технічний документ, що включає дані по
використанню підприємством ресурсів (природних, вторинних і ін.) і
визначенню впливу його виробництва на навколишнє середовище.
1.2. Екологічний паспорт підприємства представляє комплекс даних,
виражених через систему показників, що відбивають рівень використання
підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу на навколишнє
середовище.
1.3. ВІДПОВІДНО до чинного законодавства підприємство у своїй
діяльності по використанню природних ресурсів і впливу на навколишнє
середовище, плануванню і проведенню природоохоронних заходів підконтрольно
місцевій адміністрації й органам Мінекології України.
1.4. Екологічний паспорт розробляє підприємство за рахунок своїх
коштів і затверджує керівник підприємства за узгодженням з місцевими
органами влади і територіальним органом Мінекології, де він реєструється.
1.5. Основою для розробки екологічного паспорта є основні показники
виробництва, проекти розрахунків, норми, дозвіл на природокористування,
паспорти газо- і водовідчисних споруд і установок по утилізації і
використанню відходів, форми державної статистичної звітності й інші
нормативні і нормативно-технічні документи.
1.6. Екологічний паспорт не заміняє і не скасовує діючі форми і види
державної звітності.
1.7. Для діючих і проектованих підприємств складають екологічний
паспорт за станом на момент оформлення і доповнюють (коректують) його при
зміні технології виробництва, заміні устаткування і т.п. протягом місяця з
дня змін, зберігають на підприємстві й у територіальному органі
Мінекології.
1.8. Заповнення усіх форм екологічного паспорта обов'язково.
Допускається включати додаткову інформацію по заповненню паспорта
відповідно до вимог територіальних органів Мінекології чи за узгодженням з
ними.
1.9. Гриф екологічного паспорта визначається керівництвом
підприємства у встановленому порядку.
Структура і зміст екологічного паспорта підприємства
В екологічному паспорті підприємства відбиті його економічні,
технологічні характеристики, питання використання природних ресурсів і
впливу на навколишнє середовище.
Коротка природнокліматична характеристика району розташування
підприємства включає :
. характеристику кліматичних умов;
. характеристику стану повітряного басейну, включаючи фонові
концентрації в атмосфері;
. характеристику джерел водозабору і приймачів стічних вод, фоновий
хімічний склад вод водяних об'єктів.
Природнокліматична характеристика складається на основі даних
Державних кадастрів і щорічників якості атмосферного повітря і поверхневих
вод суші, а також базової інформації про відповідну біогеохімічну
провінцію.
Коротку характеристику виробництва, відомості про продукцію
ілюструють балансовою схемою матеріальних потоків, що дозволяє оцінити
потенційні джерела втрат, неповного використання сировини і забруднення
навколишнього середовища.
В опис характеру використання земельних ресурсів поряд із землями,
відведеними під будинки і споруди, неодмінно включають земельний відвід під
сховища відходів, нагромаджувачі стічних вод, а також розмір санітарно-
захисної зони й озеленених ділянок.
Характеристика сировини, використовуваних матеріальних і енергетичних
ресурсів включає відомості про хімічний склад сировини й енергоресурсів і
їхній витраті - річному і на одиницю виробленої продукції, що дозволяє
оцінити енерго- і матеріалоємність виробництва.
Характеристика викидів в атмосферу відбиває склад, якісний і
кількісний зміст забруднюючих атмосферу речовин, що містяться у викидах
підприємства.
Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягів і складу наводять
дані про залпові викиди в атмосферу забруднюючих речовин.
Цей розділ являє собою базу даних для розрахунку величини збитку від
забруднення атмосфери і платежів за нормативні, наднормативні і залпові
викиди. Крім того, інформація роздягнула враховується при розробці
локальних програм оперативного моніторингу атмосферного повітря.
Характеристика водоспоживання, водовідведення, стану водовідчисних
споруд відбиває обсяги, питомі нормативи, склад, якісні і кількісні
характеристики змісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємства.
Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягів і складу наводять дані
про залпові й аварійні скидання (зливах) забруднюючих речовин, у тому числі
в ґрунт, водяні об'єкти, каналізаційні мережі, на очисні споруди,
відстійники, окремі ємності і т.п.
На підставі даних цього розділу розраховують величини збитку від
забруднення гідросфери і платежів за скидання стічних вод.
Характеристику відходів, перелік полігонів і нагромаджувачів,
призначених для поховання (складування), приводять з урахуванням даних про
технологічний процес, у якому утворяться відходи, їх фізико-хімічних
параметрів, класі небезпеки, знешкодженні і використанні на підприємстві.
Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягу, складу і місця
наводяться дані про позапланові й аварійні випадки скидання в ґрунт, у
водяні об'єкти, вивозу, поховання (складування) забруднюючих речовин.
Відомості про рекультивацію порушених земель із указівкою цілей
рекультивації приводяться в окремому додатку.
Відомості про транспорт, з описом внутрішньозаводського транспорту,
приводять з урахуванням характеристики пересувних засобів, середньорічного
пробігу, питомих і річних викидів (включаючи СО, оксиди азоту, вуглеводні,
пари палива, тетраетилсвинець, поліциклічні вуглеводні, сажу).
Оцінка впливу на навколишнє середовище здійснюється підприємством на
підставі діючих нормативно-технічних документів.
Відомості про еколого-економічну діяльність підприємства включають
дані про витрати на природоохоронні заходи, їх ефективності і ґрунтуються
на діючих методах оцінки.
Дані про платежі підприємства за забруднення навколишнього
середовища, порядок визначення і застосування нормативів плати за викиди
(скидання) приводять у спеціальному розділі.
Складання екологічного паспорта вимагає проведення інвентаризації
джерел впливу на навколишнє середовище на території підприємства. На
підставі обліку джерел розробляються заходи контролю і поетапного зниження
впливу.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Г. В. Твердохлеб, З. Х. Диланен, Л. В. Чикулаева "Технология молока и
молочных продуктов" — М.:, ВО "АГРОПРОМИЗДАТ", 1991.
2. М. А. Гришин, Ф. С. Соколов "Производство молочных консервов" — Киев,
"Вища школа", 1982.
3. Крусь, Тиняков "Технология и оборудование предприятий молочной
промышленности".
4. Жиряева Е.В. Товароведение. СПб. Питер, 2000
5. Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В. Товароведение продовольственных
товаров.
6. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. М.:ИНФРА-М.,
2000
7. Новикова А.М. Товароведение и организация торговли продовольственными
товарами. М.: Академия ИРПО., 2000
8. Теплов В.И. Коммерческое товароведение. Учебник. М.: Дашков и Ко. 2000
9. Тихоновский В.Г. Гастрономические товары (товароведение).М.: Высшая
школа, 1984
10. О.А. Брилевского «Товароведение продовольственных товаров».
11. А.М. Новикова, Т.С. Голубкина, Н.С. Никифорова, С.А. Прокофьева
«Товароведение и организация торговли продовольственными товарами».
12. М.А. Гарелик, Р.Д. Ляндсман «Организация, оборудование и технология».
Пособие для продавца.
-----------------------
Директор
Головний бухгалтер
Заступник директора
Бухгалтер по зарплаті
Заступник директора з виробництва
Начальник відділу кадрів
Головний економіст
Бухгалтер касир
Інженер
Технолог
Робітники на лініях
Допоміжні робітники
Інший персонал
Страницы: 1, 2, 3, 4
|