рефераты бесплатно

МЕНЮ


Cтройова підготовка

. під час харчування та після сигналу «Відбій» до сигналу « Підйом»;

. у приміщеннях для хворих.

У цих випадках начальник або старший за військовим званням лише

рапортує начальникові, який прибув. Наприклад: «Товаришу (пане) майоре.

Перша механізована рота виконує другу вправу навчальних стрільб. Командир

роти капітан Шевчук».

Частини та підрозділи, які беруть участь у похоронній процесії,

військового вітання не виконують.

Під час звертання начальника або старшого за військовим званням до

окремих військовослужбовців ; і вони, за винятком хворих, приймають

стройове положення і називають свою посаду, військове звання та прізвище.

На урочистих зборах, конференціях, а також під час спектаклів,

концертів і в кіно команда для виконання військового вітання не подається і

рапорт командирові не віддається.

На загальних зборах особового складу для виконання військового вітання

подається команда «Струнко» і віддається рапорт командирові (начальникові).

Наприклад: «Товаришу (пане) підполковнику. Особовий склад батальйону на

загальні збори зібрано. Начальник штабу батальйону майор Сердюк».

На вітання начальника або старшого за військовим званням «Здрастуйте,

товариші (панове)» всі військовослужбовці, що перебувають у строю або поза

строєм, відповідають: «Бажаємо (бажаю) здоров'я», якщо начальник або

старший за військовим званням прощається, то на його слова «До побачення,

товариші (панове)» військовослужбовці відповідають: «До побачення», додаючи

в кінці відповіді слова «Товаришу (пане)» та військове звання без

зазначення роду військ чи служби. Наприклад, під час відповідей: сержантам

і старшинам, прапорщикам і мічманам — . «Бажаємо здоров'я, товаришу

(пане) молодший сержанте», «До побачення, товаришу (пане) головний

старшино», «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) мічмане», «До побачення,

товаришу (пане) прапорщику» тощо; і офіцерам - «Бажаємо здоров'я,

товаришу (пане) І капітане», «До побачення, товаришу (пане) капітан-

лейтенанте» тощо; генералам, адміралам — «Бажаємо здоров'я, товаришу

(пане) генерал-полковнику», «До побачення, товаришу (пане) адмірале» тощо;

Міністрові оборони України — «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) Міністре

оборони України», «До побачення, товаришу (пане) Міністре оборони України».

Якщо командир (начальник) поздоровляє військовослужбовця або дякує

йому, то військовослужбовець відповідає командирові (начальникові): «Служу

Українському народові».

Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину (підрозділ), то

вона відповідає протяжним триразовим «Слава», а якщо командир (начальник)

дякує, то військова частина (підрозділ) відповідає: «Служимо Українському

народові».

2.2. Вихід із строю та повернення у стрій

Навчання виходу із строю за командою і повернення у стрій командир

відділення починає з розгорнутого одношеренгового, а потім із

двошеренгового строю та з колони по два, по три, по чотири.

Командир відділення послідовно показує порядок виходу із строю при

знаходженні військовослужбовця в першій шерензі, другій шерензі та в

колоні. Після показу він пояснює, що військовослужбовець, почувши своє

прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) із строю

відповідає: „Слухаюсь”. За першою командою він стройовим кроком виходить із

строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється

і повертається обличчям до строю.

Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка

торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть

попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, крок

праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім

стає на своє місце. Під час виходу військовослужбовця попередньої шеренги

його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу військовослужбовця із строю з колони по два, по три, по

чотири він виходить із строю вбік найближчого флангу, попередньо зробивши

поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він

робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої)

ноги, крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а

потім повертається назад на своє місце. Вихід виконується на середину строю

Найкоротшим шляхом стройовим кроком з поворотом під час руху. Кількість

кроків рахується від першої шеренги.

Повернення військовослужбовця в стрій здійснюється за командою,

наприклад: „Рядовий Іванченко. Стати до строю” або тільки „Стати до строю”.

За командою „Рядовий Іванченко” військовослужбовець, який стоїть

обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до

начальника і відповідає: „Я”, а за командою „Стати до строю”, якщо він без

зброї або зі зброєю в положенні „за спину”, прикладає руку до головного

убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається у напрямку руху, з першим

кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом стає на

своє місце в строю.

Якщо подається команда „Стати до строю” (без звертання за прізвищем),

військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до

начальника та без відповіді „Я”.

Для навчання діям виходу із строю командир відділення шикує відділення

у дві шеренги, розмикає його на один-два кроки і подає команди для виходу

із строю та повернення у стрій. Спочатку вихід проводиться із першої

шеренги, а потім із другої.

Для того, щоб кожний військовослужбовець засвоїв порядок виходу із

строю з будь-якої шеренги, під час тренування рекомендується міняти місцями

шеренги.

Після відпрацювання виходу з двошеренгового строю, командир відділення

розпочинає вивчення виходу з колони по два і по три (по чотири).

Командир відділення пояснює тим, хто навчається, що для виходу із строю

подається команда, наприклад: „Рядовий Петренко. До мене (до мене бігом

–РУШ)”. Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за

командою на вихід (виклик) відповідає: „Слухаюсь”. У залежності від того, з

якої сторони знаходиться начальник, військовослужбовець робить один-два

кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається в бік начальника,

найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає до нього і

доповідає про прибуття, наприклад: „Товаришу (пане) лейтенанте. Рядовий

Петренко за вашим наказом прибув”. Після доповіді руку опускає.

Якщо військовослужбовець підбігає до начальника, то за п’ять-шість

кроків до нього він переходить на стройовий крок. Начальник повинен сам

повернутися назустріч військовослужбовцю, якого викликав із строю, а не

змушувати його заходити спереду.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до

головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з

першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши

три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

2.3. Підхід до начальника та відхід від нього

Навчатися підходу до начальника рекомендується розучувати за розподілом

на три рахунки. На рахунок "роби — РАЗ" лівою ногою зробити стройовий крок

вперед, провести рух руками в такт кроку і зафіксувати положення на лівій

нозі, руки опущені до стегон (мал. 1, а). На рахунок "роби - ДВА"

приставити праву ногу й одночасно прикласти праву руку до головного убору

(мал. 1, б). На рахунок "роби — ТРИ" руку опустити до стегна. Після цього

вправа повторюється. Для того, щоб навчити цим діям відділення шикують в

одну шеренгу або в колону по одному з інтервалом або дистанцією між

військовослужбовцями чотири кроки.

[pic][pic]

Мал. 1. Підхід до начальника: а - зупинка; б - рапорт.

Розучування підходу до начальника можна проводити на чотири рахунки з

рухом вперед на три кроки.

За командою "Підхід до начальника, за розподілом на чотири рахунки, з

рухом три кроки вперед - почи-НАЙ" На рахунок "раз, два, три" зробити три

стройових кроки вперед, на рахунок "чотири" приставити праву ногу до лівої

й одночасно прикласти праву руку до головного убору. На наступний рахунок

"раз, два, три" руку тримати біля головного убору, а на рахунок "чотири"

опустити. Вправа повторюється декілька разів.

Розучування відходу від начальника за розподілом рекомендується

проводити на чотири рахунки за командою "Відхід від начальника на чотири

рахунки -почи-НАЙ". На рахунок "роби - РАЗ" всі військовослужбовці

відділення прикладають праву руку до головного убору і відповідають:

"Слухаюсь" (мал. 2, а). На рахунок "роби - ДВА" повертаються кругом

(праворуч, ліворуч) (мал. 2, б) і приставляють праву ногу (мал. 19, в). На

рахунок "роби - ТРИ" з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю

(мал. 19, г) опускають руку (мал. 19, д). На рахунок "роби - ЧОТИРИ"

приставляють праву ногу до лівої (мал. 2, е). В такій послідовності вправа

повторюється на рахунок командира відділення, а потім самих

військовослужбовців або під барабан. При цьому вдосконалюються навики у

відпрацюванні поворотів кругом, праворуч і ліворуч.

[pic]

Мал. 2. Відхід від начальника:

а - прикладання руки до головного убору; б - поворот кругом; в -

приставлення ноги; г - крок уперед; д - опускання руки; е - приставлення

ноги.

Після того, як підхід до начальника і відхід від нього вивчені за

розподілом, ці дії відпрацьовуються у комплексі. Тренування проводиться

попарно. Командир відділення під час тренування по черзі викликає до себе

військовослужбовців і добивається від них правильних і чітких дій.

Для прищеплення військовослужбовцям міцних навиків у діях при підході

до начальника і відході від нього рекомендується тренувати їх у звичайному

темпі на дев'ять рахунків. Для цього відділення шикується в колону по

одному з дистанцією три-чотири кроки або попарно один проти другого. За

командою командира відділення "Підхід до начальника і відхід від нього, на

дев'ять рахунків, з рахунком уголос "почи-НАЙ" військовослужбовці на перші

три рахунки роблять три кроки вперед, починаючи рух з лівої ноги. На

рахунок "чотири" одночасно з поставленням правої ноги до лівої прикладають

праву руку до головного убору. На рахунок "п'ять" опускають руку. На

рахунок "шість" знову прикладають руку до головного убору. На рахунок

"сім", "вісім" повертаються кругом. На рахунок "дев'ять" приставляють праву

ногу до лівої. Командир відділення в цей час спостерігає за діями

військовослужбовців і добивається усунення помилок, які вони допускають.

На цих заняттях також показуються дії військовослужбовця при зверненні

до начальника або при зверненні начальника до нього під час знаходження

поза строєм.

Під час підходу до начальника поза строєм військовослужбовець за

п'ять-шість кроків до нього переходить на стройовий крок, за два-три кроки

зупиняється й одночасно з приставленням ноги прикладає праву руку до

головного убору, а тоді доповідає, наприклад: «Товаришу (пане) лейтенанте.

Рядовий Сидоренко за вашим наказом прибув» або «Товаришу (пане) полковнику.

Капітан Петренко за вашим наказом прибув». Після доповіді руку опускає.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до

головного убору і відповідає: «Слухаюсь», повертається в напрямку руху, з

першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши

три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

Також такі заняття можуть проводитись із застосуванням зброї.

Під час підходу зі зброєю до начальника положення зброї не змінюється,

за винятком карабіна в положенні «на плече», який береться до ноги після

того, як військовослужбовець зупиниться перед начальником.

Під час відходу від начальника карабін із положення «до ноги», у разі

потреби, береться військовослужбовцем в інше положення після відповіді

«Слухаюсь». Під час підходу до начальника зі зброєю рука до головного убору

не прикладається, за винятком випадку, коли зброя перебуває у положенні «за

спину». .

3.Підбиття підсумків заняття.

В кінці заняття зі стройової підготовки робляться висновки щодо

підготовленості особового складу до застосування набутих навичок для

подальшого навчання. Також військовослужбовці отримують завдання на

відпрацювання слабо вивчених прийомів, тобто на індивідуальне стройове

навчання. Одиночне стройове навчання проводиться суворо індивідуально.

Основним принципом відпрацювання одиночних стройових прийомів є роздільне

(за елементами) вивчення з наступним тренуванням виконання стройового

прийому в цілому.

Стройові прийоми відпрацьовуються у такій послідовності:

. визначається, який стройовий прийом відпрацьовується і за якою

командою він виконується;

. зразковий показ прийому в цілому;

. показ прийому у повільному темпі з одночасним стислим поясненням

правил та особливостей його виконання;

. показ виконання прийому за елементами;

. повторний показ виконання прийому в цілому;

. самостійне виконання прийому в цілому та за елементами;

. тренування у виконанні прийому за елементами;

. тренування у повільному темпі;

. тренування у виконанні прийому в цілому з точним дотриманням вимог

Стройового Статуту.

Висновки

Таким чином, ми переконалися, що стройова підготовка займає важливе

місце в загальновійськовій підготовці. Її важливість підкреслюється тим, що

вона обов'язкова для всіх військових частин, управлінь, штабів,

організацій, установ і військових навчальних закладів.

Усі завдання, прийоми, положення, правила та ін. визначені Стройовим

Статутом Збройних Сил України, дія якого поширюється на Прикордонні війська

України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, внутрішні

війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної Оборони

України та інші військові формування, створені відповідно до закону.

Можна зробити підсумок, що заняття зі стройової підготовки формують у

військовослужбовців вміння виконувати усі стройові прийоми, а також завдяки

цим заняттям військовослужбовці стають охайними та підтягнутими.

Завдяки заняттям зі стройової підготовки досягається висока

дисциплінованість військовослужбовців, що є дуже важливим для здійснення

підготовки вояків протягом усього терміну навчання.

Наостанок слід зауважити, що стройова підготовка завжди вважалася

невід'ємною частиною самопідготовки кожного військовослужбовця, тобто

завдяки досягненню мети кожного окремого воїна відображає загальний стан

підготовленості підрозділу і це є головним.

Додатки

Додаток 1

План – конспект проведення заняття зі стройової підготовки

на тему:

«Виконання військового вітання. Вихід зі строю та повернення в стрій.

Підхід до начальника та відхід від нього».

Затверджую: Командир роти________________________

Час проведення заняття: 1 година.

Місце проведення заняття: стройовий плац.

|№ |Зміст |Час |Примітки |

|п/п| | | |

|1. |Початок заняття: |5-7 |Відсутні – 4 чол. |

| |шикування; |хв. |Запізнилися – 2 чол. |

| |перевірка наявності особового | | |

| |складу; | | |

| |перевірка зовнішнього вигляду| | |

| |особового складу; | | |

| |доведення теми та навчальної | | |

| |мети. | | |

|2. |Вивчення та відпрацювання |40-4|10 хв. – приділити |

| |нових прийомів: |5 |увагу конкретним |

| |Доведення до особового складу |хв. |військовослужбовцям для |

| |теоретичного матеріалу, який | |індивідуального навчання.|

| |стосується даної теми; | | |

| |Практичне виконання : | | |

| |виконання військового вітання.| | |

| | | | |

| |вихід зі строю та повернення в| | |

| |стрій. | | |

| |підхід до начальника та відхід| | |

| |від нього. | | |

|3. |Підбиття підсумків заняття та |3-5 | Більше |

| |завдання солдатам на |хв. |половини особового складу|

| |самостійне відпрацювання слабо| |засвоїло навички щодо |

| |вивчених прийомів. | |виконання даних прийомів.|

Перелік використаної літератури:

1. Військові статути Збройних Сил України. Зав. кн. редакції

Т.Ковальова., « Варта », Київ, 2002 р.

2. Специфика воинской службы. Я. С. Пузанов., М., 1994 р.

3. Серих В.Д. « Воинские ритуалы». М., 1996 р.

4. Комп'ютерна мережа « Internet ».

Страницы: 1, 2


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.