Облік грошових коштів
документів, де, як правило, ведеться касова книга. Дане визначення є досить
ліберальним стосовно вимог, пропонованим раніше Порядком № 21, до
приміщення й устаткування каси. Вимоги Порядку № 21 щодо відособленості,
ґрат і іншого спеціального устаткування приміщення каси викликали досить
багато складностей, особливо в малих підприємств.
Тепер касою може вважатися і робоче місце касира, де зберігається
готівка і ведеться, як правило, касова книга, навіть якщо воно знаходиться
в приміщенні разом з іншими працівниками бухгалтерії. Однак у Положенні №
72 міститься вимога, відповідно до якого керівники підприємств повинні
забезпечити надійне збереження готівкових коштів у касах, а також їхня
схоронність у випадку доставки з установи банку і здачі в установу банку.
Якщо з вини керівників не були створені необхідні умови для забезпечення
схоронності коштів під час їхнього збереження і транспортування, то вони
несуть за це — відповідальність у встановленому чинним законодавством
України порядку.
Відповідальною особою у касі підприємства є касир. Він несе повну
матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих їм цінностей.
Для призначення працівника на посаду касира адміністрацією
підприємства видається наказ. Крім того, він зобов’язаний під розписку
ознайомити працівника е нормами, передбаченими Положенням № 72, викладеними
в посадовій інструкції касира. Після цього з касиром полягає договір про
повну матеріальну відповідальність.
У випадку відсутності касира (у зв’язку з хворобою і т. ін.),
цінності, що знаходяться в нього в підзвіті, терміново перераховуються
іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного
бухгалтера чи підприємства в присутності комісії в складі осіб, призначених
керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей
складається акт за підписами зазначених осіб.
На підприємствах, що мають велика кількість чи підрозділів
обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати
посібника по тимчасовій непрацездатності, стипендій і премій можуть
здійснюватись за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім
касирів, особами. З цими особами полягає договір про повну матеріальну
відповідальність і на них поширюються усі права й обов’язки, установлені
для касирів.
На тих підприємствах, де по штатному розкладів посада касира не
передбачена, обов’язку касира можуть виконуватися чи бухгалтером іншими
працівниками за письмовим наказом керівника підприємства. З особою, на яке
покладені обов’язки касира, також полягає договір про повну матеріальну
відповідальність.
4.2. Ліміт залишку готівки у касі
Одним з головних показників контролю і регулювання наявного звертання
є ліміт залишку готівки у касі.
Ліміт залишку коштів у касі (далі — ліміт каси) — це граничний обсяг
готівкових коштів, які можуть залишатися в касі підприємства на кінець
робочого дня.
Ліміт каси встановлюється підприємствам, що мають рахунки в установах
банку і здійснюючим операції з готівкою. Порядок установлення підприємствам
ліміту каси, порядку і термінів здачі наявного виторгу регулюється
Інструкцією № 69. Розмір ліміту каси для кожного підприємства визначається
установами банків з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства,
його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і
витрат) по всіх рахунках, установлених термінів і порядку здачі наявного
виторгу, тривалості операційного часу установи банку, наявності
домовленості підприємства з установою банку на інкасацію і здачу наявного
виторгу у вечірню касу банку і т.п.
Ліміт каси встановлюється підприємствам з урахуванням наступних
особливостей:
- для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі її в банк
щодня в день надходження в касу підприємства, — у розмірах, що необхідні
для забезпечення їхньої роботи ранком наступного дня;
- для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі наступного
дня, — у рамках середньоденного наявного виторгу;
- для підприємств, що мають наявний виторг з іншим терміном здачі її в
банк, — у розмірах, що залежать від установлених термінів здачі виторгу і
її сум;
- для підприємств, ліміти каси яким установлюються відповідно до фактичних
витрат готівки (крім виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій,
пенсій, дивідендів) — у рамках середньоденної видачі готівки.
Ліміт каси підприємствам (крім підприємств торгівлі, суспільного
харчування і послуг) встановлюється установами банків за узгодженням з
керівниками підприємств на підставі розрахунку середньоденного надходження
наявного чи виторгу середньоденної видачі готівки.
У деяких випадках відповідно до особливостей діяльності підприємств і
на підставі їхній відповідних обґрунтувань по письмовому рішенню (наказу,
розпорядженню) керівників установ банків цим підприємствам може
встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденний наявний
чи виторг середньоденна видача готівки.
При висновку договору на розрахунково-касове обслуговування
підприємство повинне подати в установу банку заявка-розрахунок у двох
екземплярах для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби
його відособлених підрозділів), термінів і порядку здачі наявного виторгу,
що є невід’ємною частиною договору й оформляється як додаток до договору,
чи копію заявки-розрахунку з оцінкою іншої установи банку про встановлений
загальний ліміт каси для внесення розміру ліміту в договір на розрахунково-
касове обслуговування, що є невід’ємною умовою цього договору.
Відповідальність за вірогідність даних у заявці-розрахунку даним
касової книги і бухгалтерського обліку несе підприємство. Підприємства
повинні мати на увазі, що відповідно до вимог Інструкції № 69
відповідальність за не установлення лімітів каси покладається на банки
тільки в тому випадку, якщо при наявності поданої підприємством заявки-
розрахунку ліміт каси установлений не був. При цьому банки не несуть
відповідальність за неповідомлення підприємством своїм відособленим
підрозділам розміру встановленого банком ліміту каси, порядку і термінів
здачі наявного виторгу.
Підприємство може звернутися (при наявності обґрунтованих причин —
зміна розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу
і т.п.) у банк із проханням про перегляд ліміту залишку готівки у касі.
Крім того, ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку.
Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси, повинне подати в банк заявка-
розрахунок, що є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у випадку
обґрунтованості її даних), і оформити додаткова угода до договору на
розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і встановлення нового
ліміту каси й одержання його підприємством діє встановлений раніше ліміт
каси.
Такий загальний порядок установлення ліміту каси.
Сума готівки, включаючи кошти, отримані з установ банків, виторг і
інші надходження, що знаходяться в касі підприємства, на кінець робочого
дня не повинна перевищувати встановлений ліміт. Уся готівка понад
установлені ліміти здається підприємствами в банк для зарахування на
поточний рахунок. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлений, то
вся наявна в касі готівка здається наприкінці дня в банк (незалежно від
причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлений).
У визначених випадках підприємства можуть зберігати готівка в касі
понад установлені ліміти. Це стосується готівкових коштів, отриманих
підприємством в установі банку для виплат, зв’язаних з оплатою праці,
пенсій, стипендій, дивідендів. Такі кошти можуть зберігатися в касі тільки
в дні виплат таких сум протягом трьох робочих днів, включаючи день
одержання готівки у банку.
Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів
підприємств залізничного транспорту і морських портів наявні можуть
зберігатися в їхніх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти
робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.
Наявні, отримані в установі банку на інші виплати, повинні видаватися
підприємством своїм працівникам у той самий день.
Суми готівки, отримані в установі банку і не використані по
призначенню протягом установлених термінів, повертаються підприємством в
установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку і чи
підприємства можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і
видаватися тільки на меті, на які вони отримані.
Наявні для оплати праці, що здійснюються за рахунок виторгу,
підприємство має право зберігати в касі понад установленого йому ліміту
протягом трьох робочих днів із дня настання термінів цих виплат у сумі,
зазначеної в переданих у касу платіжних (розрахунково-платіжних)
відомостях.
5. Документальне оформлення касових операцій
Каса — рахунок бухгалтерського обліку руху і наявності грошових
коштів, наявних у підприємства.
При проведенні розрахунків одержувач платежу (продавець) зобов’язаний
представити платнику (покупцю, замовнику) обліковий розрахунковий документ
(податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт,
наданих послуг, акт чи закупівлі інші документи), що засвідчує факт покупки
товару, виконання роботи, надання послуги.
Розрахунки наявними повинні здійснюватись з оформленням прибуткових і
видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, які б
підтверджували здійснені платниками (покупцями, замовниками) витрати
готівки.
Схему документального оформлення касових операцій подано на рис. 5.1.
[pic]
Рис. 5.1 — Схему документального оформлення касових операцій
5.1. Прийом готівки у касу
Грошові кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у
повній сумі прибуткуватися. Відповідно до п. 2.10 Положення № 72
оприбуткування готівки в касу визначається як «здійснення підприємством
обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної
операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і
відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових
коштів».
Таким чином, щоб наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно
оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі.
Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов’язково робити відразу ж
після виписки прибуткового касового ордера, вона може бути зроблена
протягом робочого дня касира в день надходження коштів.
При проведення розрахунків наявними підприємств у сфері торгівлі,
суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК
оприбуткуванням є здійснення підприємством обліку готівки через РРО чи РК
зі складанням у той же день на підставі розрахункових документів звітів
КУРО й оформленням готівки у встановленому порядку прибутковим касовим
ордером і відповідною записом у касовій книзі в день надходження коштів.
Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на
відособлені підрозділи підприємств, що працюють у сфері торгівлі,
суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК і
самостійно здають у каси установ чи банку через інкасаторів отриманий чи
наявний виторг.
При прийомі до касу грошових білетів і монет касири підприємств
зобов’язані керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет
Національного банку України, затвердженими постановою Правління
Національного банку України, від касову книгу і прибуткують готівка у своїх
касах.
У випадку роботи підприємств у вихідні і святкові дні з застосуванням
РРО чи використанням РК (за умови що бухгалтерія підприємства не працювала
в дані годинник і дні) отримана підприємством за цей час готівка вважається
оприбуткованої в його касі, якщо вона проведена через РРО і РК у день її
фактичного надходження і не пізніше наступного робітника дня підприємства
здана в його касу з оформленням у встановленому порядку прибутковим касовим
ордером і відповідною записом у касовій книзі підприємства.
Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на
відособлені підрозділи підприємств, що працюють у сфері торгівлі,
суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК і
не здійснюючі видаткові операції (виплати зв’язані з оплатою праці, витрати
на відрядження і т.п.) і не ведучу касову книгу.
Прийом до касу коштів оформляється прибутковим касовим ордером, що
підписується 31.03.99 №152. Оборотні пам’ятні і ювілейні монети, що є
дійсними платіжними засобами, повинні прийматися в каси підприємств по
їхньому номіналі без обмеження для усіх видів платежів.
Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом
Мінстату України від 15.02.96 №51 і повинна застосовуватися всіма
підприємствами.
При оформленні первинних документів відповідно до Положення про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому
наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне заповнення всіх
реквізитів. При заповненні прибуткового касового ордера в ньому варто
вказати наступні реквізити:
- найменування підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові
відомості засоби;
- номер прибуткового ордера;
- дату його складання;
- кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що
використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної
цим прибутковим ордером;
- сума, на яку оформляється прибутковий ордер;
- код цільового призначення (по можливості);
- від кого і на якій підставі отримані кошти.
Прибуткові касові ордери і квитанції до них повинні заповнюватися
бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських
машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами, що забезпечили б належну
схоронність цих записів протягом установленого для збереження документів
терміну[1].
У прибутковому ордері вказується документ, що служить підставою
здійсненої господарської операції по прийому коштів (наприклад, авансовий
звіт, чек, договір, накладна і т. д.).
Прибутковий ордер виписується в одному екземплярі. Особі, що здає
кошти в касу, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера
і касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, по якому
отримана готівка, додається до першого екземпляра звіту касира.
При прийомі готівкових коштів до каси підприємства необхідно мати на
увазі, що з 01.01.2001 набрав сили Закон України «Про внесення змін у Закон
України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів у сфері
торгівлі, суспільного харчування і послуг» від 01.07.2000 № 1776-III)
Відповідно до цього Закону «... реєстратори розрахункових операцій і
розрахункових книжок не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією
власного виробництва підприємствами, установами й організаціями усіх форм
власності, крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг, у
випадку проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з
оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних
квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку...”.
5.2. Видача готівки з каси
Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових
ордерів, типова форма якого затверджена наказом Мінстату України від
15.02.96 № 51 чи по платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.
При заповненні видаткового касового ордера необхідно вказати наступні
реквізити:
- найменування підприємства, організації;
- номер видаткового документа;
- дату його складання;
- кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що
використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної
видатковим ордером;
- суму, видавану по цьому видатковому документі;
- код цільового призначення по операції, оформлюваної видатковим ордером;
- кому і на якій підставі видані кошти.
Видаткові касові ордери, як і прибуткові касові документи, повинні
заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за
допомогою друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами, що
забезпечили б схоронність цих записів протягом установленого для збереження
документів терміну (3 роки).
Документи на видачу готівки повинні бути підписані керівником і
головним бухгалтером чи підприємства особами, ними уповноваженими. До
видаткових ордерів можуть додаватися документи (заявки на видачу готівки,
рахунки і т.п.) із указівкою про це в розділі «Додаток».
Якщо на документах, прикладених до видаткових касових ордерів, є
дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових
касових ордерах не обов’язкова.
У випадку видачі готівки фізичній особі по видатковому документі
касир повинний зажадати пред’явити чи паспорт його документ, що заміняє, і
записати у видатковому документі його найменування і номер, ким і коли він
виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання
Страницы: 1, 2, 3, 4
|