Дипломная работа: Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України

Не проводиться нарахування в особових рахунках платників суми пені по неподаткових платежах, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи “Облік податків та платежів” (далі – АІС “ОПП”(ТАХ)). Засобами АІС [30,с.5] забезпечується автоматизоване вико-нання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і звітності, у тому числі ведення особових рахунків платників, формування довідкової ін -формації та складання звітності.

До складу функцій, які автоматизуються, входять:

- облік документів бухгалтерської звітності та документів, пов¢язаних з обчисленням податків і платежів;

- введення даних про нараховані суми податків і платежів;

- облік результатів камеральних та документальних перевірок;

- облік відстрочок і розстрочок;

- введення та облік даних по реструктуризації платежів;

- облік надходжень по податках і платежах;

- облік надходжень без наявної сплати (векселі¤взаємозаліки)

- ведення карток особових рахунків платника по податках і платежах;

- облік та формування документів, пов¢язаних з відшкодуванням ПДВ;

контроль за своєчасністю сплати податку та своєчасним поданням до-

кументів, пов¢язаних з їх обчисленням;

- аналіз стану платіжної дисципліни та нарахування пені за її порушення;

- формування довідок, книг, реєстрів по обліку податків і надходжень;

- формування повідомлень платнику та платіжних документів;

- формування документів по відшкодуванню ПДВ;

- формування статистичних звітних документів про результати діяльності державної податкової інспекції;

- формування довідок по запитах платника;

- закриття фінансового року, відкриття карток особових рахунків платника на наступний рік.

АІС “облік податків і платежів” складається з комплексів задач, структурно зображених на Рис. 2.1:

а) “Нарахування” – який призначений для автоматизації роботи по введенню звітної інформації платників та її камеральної перевірки, введенню даних по нарахованих податках і платежах в картки особових рахунків платників податків, обмін інформацією з іншими автоматизованими системами, інтерфейсного приймання звітності, поданої в електронному вигляді;

б) “Платіжні документи” – який призначений для автоматизації роботи по введенню і коригуванню інформації з платіжних документів платників, формування реєстрів і книг по обліку надходжень;

в) “Ведення карток особових рахунків”- який призначений для формування, перегляду та друкування карток особових рахунків платників податків, формування платіжних документів та ведення відповідних журналів, контроль за платіжною дисципліною платників податків, нарахування пені за несвоєчасну сплату податків і платежів;

г) “Облік ПДВ” – який призначений для адміністрування обліку ПДВ, формування висновків на відшкодування податкового кредиту та пені на користь платника, ведення журналів висновків та заяв, введення розпоряджень про зміну сум відшкодування, проведення регламентного підтвердження сум до відшкодування та інші роботи по технологічному процесу проведення відшкодування по ПДВ;

д.) “Реструктуризація та відстрочки” – який призначений для введення даних і формування журналів про реструктуризацію платежів, формування та перегляду карток особових рахунків по реструктурованих платежах, введення даних і формування журналів про розстрочку та відстрочку платежів;

е) “Облік надходжень без наявної сплати” – який призначений для обліку надходжень у вигляді взаємозаліків та векселів;

ж) “Довідки” - який призначений для формування довідок про стан платіжної дисципліни, недоїмку, переплату, пеню, загальну заборгованість, надходження та іншої оперативної інформації;

з) “Звітність” – який призначений для формування оперативної та статистичної звітності по ПДВ, взаєморозрахунках, відстрочках і розстрочках, реструктуризації, формування файлів для АІС “Галузь” та T1AR3;

и) “Проведення розрахункових операцій”- який призначений для формування довідника щоденних ставок пені по платежах, проведення розрахункових операцій, закриття року, погашення пені з переплат;

к) “Початкова організація баз даних” – який призначений для початкової організації баз даних системи, відкриття і закриття карток особових рахунків платників, коригування сальдо платників по платежах, обмін інформацією про платника з іншими інспекціями, деяких регламентних операцій;

л) “Нормативно-довідкова інформація” – який призначений для формування та супроводження нормативно-довідкової інформації, необхідної для роботи системи;

м) “Системні функції” – який призначений для адміністрування роботи системи та ведення баз даних, моніторингу користувачів, індексації, пакування, архівування та відновлення інформації, аналізу стану баз даних, контролю структури таблиць та версій довідників, контролю цілостності таблиць баз даних, ведення довідників таблиць, полів таблиць та індексів бази даних, конвертації даних з попередніх версій автоматизованих систем обліку податків і платежів.

Вхідною інформацією для функціонування системи є:

інформація про платника податків і зборів (реєстраційні дані);

звітні документи платника податків про нараховані суми по податках і платежах;

платіжні документи платника податків про сплату платежів наявним чи безнаявним засобами;

документи органів державної податкової служби про донарахування чи зменшення платежів по податках і платежах;

документи казначейства і банків про проходження платежів.

Нормативно-довідкова інформація системи складається з довідників:

- загальнонаціональних;

- відомчих;

- системних.

Вихідною інформацією системи є:

- картки особових рахунків платників податків;

- бухгалтерська звітність;

- оперативна та статистична звітність.

Технологічний процес обробки інформації в системі виконується за такими основними положеннями:

- обробка інформації проводится по кожній події в системі;

- подіями вважаються: введення нового документу (звітного чи платіжного документу платника, рішення про нарахування платежу по акту документальних перевірок), коригування раніше введеного документу, проведення розрахункових операцій (нарахування пені тощо);

- обробка подій базується на файлі відкритої структури, який визначає послідовність дій по обробці подій;

- при обробці подій формуються та заносяться в бази даних технологічні операції;

- технологічні операції оброблюються за датами їх виникнення;

- кожна з технологічних операцій має свій пріоритет, який визначає послідовність обробки у разі виконання декількох операцій за одну дату;

- на основі технологічних операцій, зафіксованих в системі, формуються картки особових рахунків платників податків, журнали операцій, бухгалтерська документація по обліку податків і платежів, статистична та оперативна звітність для вищестоячих державних податкових адміністрацій;

- при модифікації програмного забезпечення у зв¢язку зі змінами у чинному податковому законодавстві або для розширення функціональних можливостей системи проводиться зовнішнє настроювання системи шляхом внесення доповнення у довідник подій і процедур їх обробки без зміни програмного кода.

З метою організації роботи в системі адміністратором системи створюються окремі автоматизовані робочі місця відповідно до функцій спеціалістів державної податкової інспекції. Створення робочих місць виконується на основі таблиць бази даних, зформованих адміністратором бази даних, в яких визначено групи користувачів і перелік задач і режимів, до яких вони мають доступ.

Рис.2.2 Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМ районної податкової інспекції

АІС “Облік податків і платежів” пов¢язана з такими автоматизованими системами для забезпечення роботи в період промислової експлуатації

(рис. 2.2):

- “Облік платників податків - юридичних осіб“;

- “Свідоцтво платника ПДВ“;

- “Реєстрація фізичних осіб - платників ПДВ“;

- “Аудит“;

- “Податкова звітність”;

- “Звіт”;

- “Патенти“;

- “Податки фізичних осіб“.

АІС “Облік податків і платежів“ має сумісні таблиці баз даних з автоматизованими системами “Облік платників податків - юридичних осіб“, “Свідоцтво платника ПДВ“,“Податкова звітність”,“Звіт”.

АІС “Облік податків і платежів“ імпортує дані з автоматизованих систем “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Реєстрація фізичних осіб - платників ПДВ“.

Рис. 2.3 Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМами при імпорті даних

АІС “Облік податків і платежів“ експортує дані в автоматизовані системи: “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Галузь“, “Державний реєстр фізичних осіб“.

Регламент зв¢язків автоматизованих систем по імпорту даних (Рис. 2.3):

- з АІС “Облік платників податків - юридичних осіб “ - постійний зв¢язок на рівні баз даних;

- з АІС “Свідоцтво платника ПДВ“- постійний зв¢язок на рівні баз даних ;

- з АІС “Податкова звітність” - постійний зв¢язок на рівні баз даних;

- з АІС “Звіт” - постійний зв¢язок на рівні баз даних;

- з АІС “Аудит“ – щоденний імпорт даних по запиту;

- з АІС “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“ – щомісячний імпорт даних по платниках ПДВ.

Регламент зв¢язків автоматизованих систем по експорту даних (Рис.2.4) та звітності системи :

в АІС “Галузь“ – щодекадний на рівні файлів даних;

в Державний реєстр фізичних осіб – щоквартальний на рівні файлів даних.

2.3 Організація документальних перевірок платників податків за алгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

Податковою службою Дніпропетровської області у 2004 році перевірено понад 30,1 тис. підприємств, порушення податкового та валютного законодав-ства встановлені на 29,6 тис. підприємствах або 98,3 відс. перевірених.

Прийнято 17,2 тис. постанов про притягнення до адміністративної відпо-відальності посадових осіб і громадян на загальну суму понад 1,7 млн.грн.

Відповідно до Національного плану проведення документальних переві-рок за 2004 рік підрозділами податкового аудиту та валютного контролю прове-дено понад 2,9 тис. перевірок, по яких узгоджено податкові зобов’язання. Здійс-нено 19,1 тис. позапланових документальних перевірок, з яких перевірки інфор-мативного характеру та зустрічні складають 78,3 відс.

Донараховано платежів до бюджету та цільових фондів 260,5 млн.грн., зменшено збитки платникам податків майже на 1446 млн.грн., відмовлено платникам у відшкодуванні з бюджету 542,5 млн.грн. податку на додану вартість.

На розгляд до підрозділів податкової міліції області передано 222 справи на суму 390,1 млн.грн., порушено 29 кримінальних справ на суму 152,7 млн.грн.

З метою запобігання безпідставного відшкодування з бюджету сум по-датку на додану вартість проведено понад 3 тис. перевірок підприємств з пи-тання правильності заявленого по деклараціях податку, кожною другою пере-віркою встановлені порушення податкового законодавства. Зменшено відшко-дування з бюджету на суму 542,5 млн.грн. Додатково нараховано до бюджету податку на додану вартість разом з фінансовими санкціями понад 98,5 млн.грн.

Протягом року проведено 396 документальних та понад 470 позаплано-вих перевірок контрагентів та пов’язаних осіб крупних підприємств 8 галузей. До бюджету нараховано понад 1,1 млрд.грн., суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток зменшено на 225,5 млн.грн., а суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету на 31,7 млн.грн., до бюджету стягнуто 28,2 млн.грн.

Одним із нових напрямків контрольно – перевірочної роботи є відпрацювання крупних СПД, які входять до фінансово – промислових груп.

За результатами перевірених 151 підприємства металургійної галузі до бюджету нараховано 906,9 млн.грн., надійшло 21,7 млн.грн. Зруйнована схема ухилення платників податків від оподаткування шляхом використання схеми попередніх оплат. Втрати бюджету від таких операцій складають понад 300 млн.грн.

За результатами перевірок: 40 підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним донараховано 201,4 млн.грн.; 71 підприємства, що здійсню-ють виробництво, реалізацію та переробку насіння соняшника –2,9 млн.грн.; 59 підприємств машинобудівної галузі - 2,7 млн.грн.; 41 підприємства, що здійснюють торгівлю автотранспортними засобами та надають послуги з ремонту-1,4 млн. грн.

Проведено майже 14 тис. зустрічних перевірок підприємств з питання повноти та правильності нарахування ПДВ, у ході яких виконано біля 22 тис. запитів податкових органів України. З метою підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ платниками, що претендують на відшкодування з бюджету, направлено 30,5 тис. запитів на проведення зустріч-них перевірок їх основних постачальників та підприємств – посередників по ланцюгу продажу до виробника або імпортера.

Установлено 46 випадків взаємовідносин платників, що заявили ПДВ до відшкодування, з “фіктивними” фірмами, обороти по яких склали майже 81 млн.грн. При цьому підприємствами до податкового кредиту включаються значні суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від “фіктивних” фірм. За рік така сума склала 13,5 млн.грн.

До Господарського суду подано 28 позовів на суму 224,1 млн.грн. щодо визнання недійсними угод, укладених платниками, що заявляють до відшкоду-вання ПДВ, з “фіктивними” підприємствами.

Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [34, с.57].

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

узгодженість звітних даних;

послідовність даних у формах звітності;

відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податко-вих органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контроль-но-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі по-рушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

- максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

- орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

- застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ), що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [26, с.6]:

1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18