Понятие и виды цiнних паперiв

відомостей та компенсацію моральної шкоди – один рік.

Відості, які порочать честь, гідністьчи ділову репутацію повинні містити

інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних

обставин її життя; стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина

або організації, а саме інтимної сфери, професійної діяльності; містити

загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки.

Засобом захисту честі і гідності та ділової репутації є спростування

відомостей, які порочать честь і гідність чи ділову репутацію людини або

організації, які встановлюються законом або судом.

За загальним правилом, відомості, що порочать особу, мають спростуватися у

спосіб, найбільш близький до способу їх поширення.

Захист за законом – відповідно до ч.2 ст. 7 ЦКУ, якщо відомості були

поширені через засоби масової інформації, вони мають бути спростовані у

тому сомому друкованому виданні, аналогічній – чи телеперадачі або іншими

адекватним способом. Якщо відомості, які не відповідають дійсності і

завдають шкоди інтересам, честі, гідності або ділової репутаціїгромадянина

чи організації, містить документ, що виходить від організації, такий

документ підлягає замінні або відкликається.

Захист у судовому порядку – спростування в уіх інших випадках такими

засобами: спростування у відповідному колективі відомостей, поширених на

зборах; публічне вибачення позивачем; направлення письмових спростувань в

організацію, в якій були повідомлені названі відомості.

Суд може зобовязати редакцію (видавництво) опублікувати спростування у

спеціальній рубриці або на тій самій шпальті і тим самим шрифтом, що й

спростовуване повідомлення; в газеті – не пізніше місяця з дня набрання

рішення законної сили, в інших переіодичних виданнях – у черговому випуску.

При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд можее зажадати від

органу масової інформації, щоб резолютивна частина рішення була зачитана

диктором у тій самій програмі або циклі передач і в той самий час – не

пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили. Неприпустимим

вважається вільне редагування органом масової інформації тексту рішення або

коментар до нього, які за змістом є оспорюванням рішення.

Розгляд справ про захист честі і гідності надає широкі можливості в

підвищенні культури спілкування між людьми, дає змогу глибше

зясуватипричини поширення неправдивих вигадок та приниження людської

гідності.

4. ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

4.1 Захист авторського та суміжних прав

Законодавство України щодо захисту авторського права і суміжних прав

включає Конституцію України, відповідні норми ЦКУ, Закон України «Про

авторське право і суміжні права» із останнім змінами і доповненнями, інших

законів України: «Про власність», «Про кінематографію», «Про телебачення і

радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про розповсюдження примірників

аудіовізуальних творів та фонограм», та інших законів України, що

охороняють особисті немайнові права та майнові права субєктів авторського

права і суміжних прав.

Захист цих прав може здійснювати в адміністративному, кримінально –

правовому та цивільно – правовому порядку.

При захисті прав авторів значну роль відіграє Державний комітет України з

питань науки та інтелектуальної власності, що виконує такі захисні функції:

- забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників

аудіовізуальних творів, фонограм контрольними марками, веде єдиний реєстр

одержувачів контрольних марок;

- організовує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора

на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів,

які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;

- організовує публікацію офіційного бюлетення з питань охорони

авторськогоправа і суміжних прав;

- забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони

авторського права і суміжних прав;

- представляє інтереси України з питань охорони авторського права і

суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного

законодавства;

- доручає закладам, які входять до державної системи правової охорони

інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати

окремі завдання у сфері правової охорони інтелектуальної власності[9].

Треба зазначити, що правова охорона поширюєтьсятільки на форму вираження

твору і не поширюється на будь – які, теорії, принципи, методи, процедури,

процеси, системи, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені

проілюстровані у творі. Частина твору, яка може використовуватися

самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і

охороняється у загальному порядку.

Особа, яка має авторське право для сповіщення про свої права може

використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається

елементів: знак- @, імя особи,яка має авторське право; рік першої

публікації твору. Знак охорони авторського права проставляєтьс на оригіналі

і кожному примірнику твору.

Знак охорони суміжних прав складається з таких елементів:латинська літера

«Р», обведена колом, імена осіб, які мають щодо цих обєктів суміжні права;

рік першої публікаціїфонограм[10].

Порушенням авторського права і (або) суміжних пра, що дає підстави для

судового захисту,є :

1. вчинення будь – якою особою дій, які порушують особисті немайнові права

субєктів авторського права і суміжних прав та їх майнові права;

2. піратство у сфері авторського права і суміжних прав – опублікування,

відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної

території України і розповсюдження контрафактивних примірників творів (

у тому чмслі компютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і

прграм організацій мовлення;

3. плагіат – оприлюднення, повністю або частково, чужого твору під іменем

особи, яка не є автором цього твору;

4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають

авторське право і суміжні права, примірників творів, фонограм, програм

мовлення;

5. вчинення дій, що створюють загрозу порушення автрського праваі суміжних

прав;

6. будь – які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту

авторського права і суміжних прав, зокрема виготовленя, розповсюдження,

ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого

обходу;

7. підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електроній формі,

про управління правами без дозволу субєктів авторського права і суміжниж

прав чи осби, яка здійснює таке управління;

8. розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою

розповсюдження, публічне сповіщення обєктів авторського права і суміжних

прав, з яких без дозволу субєктів авторського права і суміжниж вилучена

чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електроній

формі.

За захистом свого авторського права і суміжних прав субєкти авторського

права та суміжних прав можуть звертатися в установленому порядку до суду та

інших органів відповідно до їх компетенції і мають право:

. вимагати визнання та поновлення своїх прав;

. звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та припинення

дій, що порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу

їх порушення;

. подавати позови про відшкодування моральної шкоди;

. подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи

упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок

порушення ним авторського права і суміжних прав, або виплату компенсації;

. вимагати припинення підготовчих дій допорушення авторського права і

суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра,

що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної

території контрафактні примірники творів, фонограм, віеограм, засоби

обходу технічних засобів захисту;

. брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних

процесів і господарських операцій, повязаних з виготовленнямпримірників

творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про

порушення чи загрозу порушення авторського права і суміжних прав, у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України4

. вимагати в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової

інформації даних про допущені порушення автрського права і суміжні права

а судові рішення щодо цих порушень;

. вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права

позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та

розповсюдженняконтрофактних примірників творів і обєктів суміжних прав, а

також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх

розповсюдження;

. вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, повязаних

із захистом авторського права та суміжних прав9.

Суд має право при порушені автрськогоі суміжних прав постановити рішення чи

ухвалу про: відшкодування моральної шкоди з визначенням її розміру;

відшкодування збитків, завданих порушенням цих прав; стягнення із порушника

прав доходу, отрманого внаслідок порушення; виплату компенсацію у розмірі

від 10 до 5000мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків

або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи

постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення,

припиненняїх розповсюдження, вилучення контрафактних примірників.

Суд може постановити рішення про накладання на порушника штрафу у розміри

10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів

передається у свтановленому порядку до Державного бюджету України.10

4.2 Патентна і ліцензійна охорона прав на обєкти інтелектуальної власності

Під патентну і ліцензійну охорону в Україні підпадають такі права:

- право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки ( Закони України

“Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”від 15. 12.1993р. “Про

охорону прав на промислові зразки”);

- право на раціоналізаторську пропозицію (Тимчасове положення про правову

охорону обєктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій,

затверженим Указом Президента України від 18.03.1992року, Методичні

рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на

раціоналізаторську пропозиції, затверженим наказом петентного відомства

України від 27 серпня 1995 року);

- право на селекційне досягнення (Закон Укаїни “Про охорону прав на сорти

рослин” від 21.04.1993року, Закон України “Про племінне твариництво” від

15.12.1993року);

- право на знаки для товарів, робіт і послуг(Закон України “Про охорону

прав на знаки для товарів і послуг”).

Не мають достатньої правової охорони, але можуть підпідати під патентну

охорону і дію ліцензійних угод:

- право на науково- технічну інформацію і комерційну таємницю (прямо або

опосередковано регулюються рядом законодавчих актів);

- право на зазначення найменування місця походження товару і право на

фірмове найменування (поки ці інститути є законодавчо не

врегульованими)[11].

України поставила перед собою мету докорінно оновити суспільство,

перебудувати господарський механізм, надати рівні права і не допускати

недобросовісної конкуренції для всіх учасників товорного обороту, і врешті-

решт поліпшити добробут населення. Всі засоби, які забезпечують виконання

цієї мети, всебічно стимулюються державою і потребують правового

регулювання. Ці засоби включають винахідництво, селекційне досягнення,

раціоналізаторські пропозиції, нерозкрита інформація(ноу-хау). Також

ринкова економіка зумовлює необхідність чіткого розмежування учасників

товорного обороту як для всіх їх прав на вироблену продукцію і наданні

послуг, недопущення підробок і забазпечення якості товару, так і захисту

споживачів. Отже, виникає необхідність правової охорони пеелячених прав

відповідно до вимог ринкової економіки, що може бути здійснена шляхом

видачі відповідного документу встановленого зразку, що виконує правоохорону

функцію – патентну (свідоцтва) або ліцензії[12].

Важлтвим джерелом патентного права України є міжнародні договори і

конвенції (Паризька конвенція про охорону промислової власності,

Мандридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, Договір про патентну

кооперацію).

В Україні залишається вдкритим питанням щодо патентного захисту багатьох

прав, прослідковується неефективність захисту і як наслідок ряд порушень

прав інтелектуальної власності.

Найкраще врегулюваними нормативно – правовим актами є право на винаходи,

корисні моделі та промислові зразки, право на раціоналізаторську

пропозицію, право на селекційне досягнення, право на знаки для товарів,

робіт і послуг. Оформлення цихправ відбувається у певній послідовності і з

залученням компетентних органів державної влади. Пропонуємо алгоритм

процедури оформлення патентних прав у загальному вигляді.

Необхідно визначити обєкт правової охорони і субєктів відповідних прав

згідно діючого законодавства, прелік затвержених державними органами

Складаня заявки і подання ї до Науково – дослідного центру петентної

експертизи(до заявки можуть додаватися опис обєкту, формули, реферат,

креслення, кольорові зображення товарного знака тощо).

Сплата збору за подання заявки

Встановлення дати подання заявки і права на пріоритете(конвенційний

пріоритет)

Публікація відомостей про заявку і, в деяких випадках, надання тимчасової

охорони заявленої пропозиції

Проведення експертизи заявки (що може поділятися на формальну експертизу,

експертизу заявки по суті (кваліфікаційну), експертиза на локальну новизну)

Заявник має право на будь-якому етапі проведення експертизи вносити

додаткові дані, виправленя; брати участь в розгляді заявки; знайомитися з

результатами експертизи; відкликати заявку

За умови позитивного висновку експертизиприймається рішення про видачу

патенту (свідоцтв), про що робиться публікації в офіційному бюлетені

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту (свідоцтва)

здійснюється державна реєстрація із внесенням до відповідного реєстру,

журналу, опису

Зрозуміло, цей порядок дійснюється в межах передбачених законодавством

строків(Додаток 1). Виданий патент передбачає встановлення субєктивних

прав, що підлягають правовій охороні і розглядаються в судвому порядку.

Окрім прав патентотримач несе ряд обовязків і відповідальність за їх

недодержання.

В нашій країні патенти, свідоцтва, ліцензії діють не безстроково, а

відповідно до законодавчо встановлених термінів з дня подання заявки на

патент(свідоцтва) (Таблиця 1).

Таблиця 1

Терміни дії патентів на обєкти інтелектуальної власності

|Назва |Строк основної дії, в |Можливість продовження|

|правоохороного |роках |строку |

|документу | | |

| |20 (після проведення |Патент на винахід, |

|Патент на винахід |експертизи по суті) |обєктом якого є |

| |6 (після проведення |лікарський засіб, |

| |експертизи на локальну |засоби захисту рослин |

| |новизну) |і тварин тощо може |

| | |бути продовжений до |

| | |5-ти років |

|Деклараційний |Строк дії=строку | |

|патент на секретні |засекречення, але не |- |

|винаходи і корисні |більше основних строків | |

|моделі |захисту | |

|Патент на корисну |10 |- |

|модель | | |

|Патент на |10 |До 5 – ти років |

|промисловий зразок | | |

|Свідоцтва на |10 |На 10 років щоразу |

|товарний знак | |після клопотання |

| | |власника |

Далі ми пропонуємо розглянути особливості правового захисту прав на науково-

технічну інформацію і комерційну таємницю, що діє в Україні.

Науково- технічна інформація(далі-НТІ) в умовах ринкової економіки давно

стала досить цікавим і дорогим товаром. Без належного забезпечення цією

інформацією неможливий більш-менш успішний розвиток сучасного виробництва,

обороту товарів, робіт, послуг. Звідси випливає, що незаконне оволодіння

НТІ тягне настання юридичної відповідальності. Але для того, щоб вона

настала неодхідна правова охорона інформація з боку держави.

Визначемо види інформації, що підлягають охороні в нашій країні і стосуться

безпосередньо виробництва:

1. наукова – технічна інформація;

2. інші види нерозкритої інформації, які за своїм змістом виходять за межі

науково-технічної інформації, але стосуються безпосередньо виробництва чи

іншої доцільної діяльності (організаційна, економічна, інші види

інформації, що сприятимуть підвищенню ефективності виробництва та іншій

доцільній діяльності)[13].

Правова охорона зазначених видів інформації певною мірою здійснюються

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6