Учебное пособие: Організація і проведення уроків по історії України

Цікаво знати:

За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завершення битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовірно, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим презирством і злою іронією запитав: «Хлопе, ...чим же так зацному рицерству орд татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав відповідь: «Тобою... й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани і майже всі полонені були передані Тугай-бею як воєнна здобич.

2. Визвольний похід українського війська в Галичину.

Розповідь учителя в ролі екскурсовода (супроводжується показом відповідних подій на карті).

Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.

16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову і наказав брати його штурмом.

Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні номер М. Кривоніс.

У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Владислава IV на престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.

3. Програма побудови Української козацької держави.

Розповідь учителя

Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формувалися уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбутня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув після Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея II. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому програму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву і Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно «королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоцький відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що влада ніколи їх не задовольнить.

Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення походу в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що перебував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єрусалимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.

На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудови Української держави.

Запитання

1)  Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький? ,

2)  Чи було втілено у життя його бачення?

Робота з документом

Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.)

«Виб'ю з лядської неволі народ весь руський . А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.»

Запитання до учнів стосовно документа

Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими засобами він збирався її досягнути?

IV. Застосування знань і дій у стандартних ситуаціях.

Запитання

1)  Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького?

2)  Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?

3)  Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?

4)  Якими були результати Пилявецької битви?

5)  Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?

6)  До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?

Підсумки уроку.

Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.

Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацької держави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом.

Урок №3

(урок-вистава)

Тема. Збаразько-Зборівська кампанія. Берестецька битва та її наслідки.

Мета: схарактеризувати 3баразько-3борівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648–1649 pp., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.

Тип уроку: засвоєння навичок та умінь.

Форми роботи: групова, повідомлення учнів, складання звіту, розповідь вчителя, робота з картою, театралізоване дійство.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, костюми українського козака та польського шляхтича.

Основні дати: червень-серпень 1649 р. – облога Збаража; 5–6 серпня 1649 р. – битва під Зборовом; 8 серпня, 1649 р.– укладання Зборівського договору, 18–30 червня 1651 p.–битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. – укладання Білоцерківського договору.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Творче завдання

Який історичний зв'язок між відкриттям X. Колумбом Америки і Національно-визвольною війною українського народу середини XVII ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу і первинне застосування набутих знань.

1. Збаразько-Зборівська кампанія.

Клас ділиться на дві групи: козаків та поляків, які готують інформацію для диспуту між двома сторонами. Для цього використовуються підручник, атлас та додаткова інформація, надані вчителем. (10 хвилин)

Допоміжна інформація:

У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоди про перемир'я. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні удару об'єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня 1649 р. поляки порушили перемир'я, переправилися через Горинь, вторглися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстянтинова. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під захист стін Збаразького замку.

Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман Михайло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зупинити литовське військо біля м. Річиця, але битву було програно. Кричевський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відступили. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок величезних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про вторгнення в Україну.

Під Збараж до Хмельницького прибула 30–40–тисячна татарська орда під проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпорядженні 80–90 тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця.

Від розвідки Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на виручку обложеним рухається з 5-тисячним військом король Ян Казимир. Було вирішено не дати полякам об'єднатися й розбити королівське військо на марші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис татар, очолюваних гетьманом і ханом, рушили назустріч королю в напрямку Зборова.

Битва під Зборовом відбулася 5–6 серпня 1649 р. Лише надвечір 6 серпня її було припинено й розпочалися переговори. За посередниці хана Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір.

За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське, Київське та Чернігівське воєводства. Із цієї території виводилися польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов'язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів.

Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки якої були розташовані на підвладній гетьману території, мала право повернутися до них, а її піддані повинні були виконувати всі ті повинності, що й раніше. Київському православному митрополиту було обіцяно місце в сенаті. Питання про ліквідацію церковної унії та повернення православній церкві її майна повинне було вирішитись на найближчому сеймі. У володіння гетьмана переходив Чигирин.

Речники кожної команди у відповідних костюмах, почергово розповідають свою точку зору на події Збаразько-Зборівської кампанії.

2. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком.

Розповідь учителя

Із листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. На початку 1651 р. король наказав командуванню розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого командувачі польських військ, польний гетьман Мартин Калиновський і брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський, розгорнули наступ на українські землі. 10–12 лютого загони М. Калиновського після жорстокої січі захопили містечко Красне на Східному Поділлі. У бою з ворогом загинув один із найближчих сподвижників Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай. Намагаючись оволодіти Східним Поділлям, М. Калиновський і С. Лянцкоронський 1–10 березня вели облогу Вінниці. Незважаючи на значну кількісну перевагу ворога, козаки, очолювані полковником Іваном Богуном, не дали захопити місто. 10 березня на допомогу обложеним прийшов уманський полк Йосипа Глуха і вдарив по польських частинах, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козацькі війська оволоділи Баром, Хмільником, Шаргородом, Меджибожем та іншими містами. Спроба поляків заволодіти Східним Поділлям завершилася провалом.

Вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася в червні на Волині, неподалік м. Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном Казимиром, налічувало 100–120 тис. осіб, а зі слугами – близько 220–240 тис. 15 червня з-під Тернополя до Берестечка рушило військо Б. Хмельницького, яке налічувало близько 100 тис. осіб. До нього приєдналося 30–40-тисячне татарське військо на чолі із ханом Іслам-Гіреєм.

Сили сторін

Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між поль-ською й татарською кіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін.

Переламним днем стало 20 червня. Поляки вийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії у 8–9 км, захищаючи центр і фланги сильною артилерією. Головними силами в центрі командував Ян Казимир, угрупованням на правому фланзі – С. Лянцкоронський, на лівому – Я. Вишневецький. Навпроти них, під прикриттям укріплених таборів, розташував свої війська Б. Хмельницький. На лівому фланзі розмістилася татарська кіннота Іслам-Гірея. Однак напередодні хан повідомив гетьманові, що наступного дня буде мусульманське свято, під час якого татари не можуть воювати, а також попередив про пригніченість його воїнів попередньою поразкою. У цій ситуації Хмельницький спробував уникнути вирішального бою в цей день.

Зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Близько 15 години поляки зрозуміли, що Хмельницький уникає битви. Із дозволу короля Вишневецький атакував правий фланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслам-Гірей наказав своїй кінноті завдати удар по Вишневецькому та військам короля, які намагалися його підтримати. Від гарматного й мушкетного вогню у бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татар зчинилась паніка, і вони стали рятуватися втечею. Іслам-Гірей не зміг її зупинити і приєднався до свого відступаючого війська, залишивши поле бою.

Усвідомлюючи, що битва програна, Хмельницький вивів армію і до укріпленого табору, влаштованого в долині р. Пляшівка, притоки Стиру. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши Іслам-Гірея, Хмельницький був змушений погодитися з ним, що повернути на поле битви виснажене втечею і деморалізоване татарське військо неможливо. Подальші події свідчать, що поки хан приводив у порядок своє військо, гетьман вирішив відступити до Білої Церкви й Корсуня. Поповнивши тут новими силами виведені з оточення з-під Берестечка залишки української армії, Б Хмельницький збирався разом з Іслам-Гіреєм зупинити просування поляків під Білою Церквою.

Тим часом укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і Пляшівку з підручних засобів збудували переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію та порох. У цей день загинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сум'яття на переправах. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.

Цікаво знати:

Для прикриття відступу з оточеного ворогом табору було сформовано загін із 300 козаків-добровольців. Вони не мали права відступати і загинули всі, не відступивши ані на крок. Поляки пропонували їм гроші й збереження життя, якщо вони складуть зброю. Козаки відкинули цю пропозицію й на очах у поляків висипали з гаманців усі свої гроші у воду, демонструючи свою зневагу до них. Усі 300 козаків полягли як герої.

3. Порівняти умови Зборівського та Білоцерківського договорів.

Учитель на екрані проектує умови договорів, а учні аналізують переваги та недоліки договорів з боку козаків та з боку поляків.

ІV. Підсумки уроку.

Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження ним визвольної боротьби.

Поразка в Берестецькій битві стала гірким, але повчальним досвідом для Б. Хмельницького. Вона унаочнила, що польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою.

Події від поразки під Берестечком й до відновлення бойових дій під Білою Церквою продемонстрували велику волю й неабиякі організаторські здібності Б. Хмельницького.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом та контурною картою.

Урок № 4

Тема: Утворення української козацької держави – Гетьманщини.

Мета: З'ясувати та характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави; пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство Української козацької держави; визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

Страницы: 1, 2, 3