Учебное пособие: Організація і проведення уроків по історії України

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: навчальна лекція, евристична бесіда, використання опорної схеми, робота з картою.

Обладнання: підручник, комп’ютер, проектор, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо 3апорозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) Рада, ради при гетьмані, старшинська рада, Генеральний уряд.

Основні дати: 1649 р. – створення Української козацької держави.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне коротке опитування у вигляді письмових тестів.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація знань учнів

1)  Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?

2)  Назвіть полки реєстрового козацтва.

3)  Якими були особливості політичного й військового устрою Війська Запорозького?

1. Політичний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)

На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава, її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореної держави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.

В основу політичного устрою Української гетьманської держави була закладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького.

Коментар до схеми

За козацькою (січовою) традицією вищим органом влади в Гетьманщині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна (військова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духів-ництва.

Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався на свою посаду Загальною військовою радою безстроково. Гетьман очолював Генеральний уряд, скликав Загальну військову і Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням Ради розпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні зносини з іншими державами.

Поступово зростав вплив Старшинської ради, що складалася з генеральної старшини й полковників. Вона вирішувала військові, адміністративні, господарчі, правові й зовнішньополітичні питання. Її рішення були обов'язковими для гетьмана. Вона постійно перебувала в резиденції гетьмана.

Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв'язання найважливіших питань державного життя й готувала проекти рішень для Старшинської ради.

Центральним органом виконавчої влади був Генеральний уряд. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління й закордонних зносин Війська Запорозького. Генеральний уряд складався з генеральної старшини, яка спочатку обиралася, а з часом стала призначатися гетьманом. До його складу входили: писар (очолював Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою і вів усі справи Генерального уряду), судді (один або два) (здійснюючій керівництво вищим судом при Генеральному уряді), обозний (забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державним скарбом і фінансами. До запровадження цій посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман), керівник розвідки (займався розкриттям змов проти гетьмана, боротьбою проти таємної польської агентури, збиранням розвідувальної інформації тощо).

При гетьмані також існувала генеральна старшина з особливих доручень – два осавули (військові ад'ютанти гетьмана), хорунжий (хранитель військової корогви), бунчужний (хранитель гетьманського бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий командуючий військами для проведення воєнних операцій).

У полках існували власні уряди, що складалися з полковника і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Полковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призначав уряд. Полк складався із сотень, у кожній із яких був сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали «городових отаманів», а міщанами керував «війт», якого затверджував гетьман. У селах владу над селянами здійснював староста, а над козаками – сільський отаман.

2. Адміністративно-територіальний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою)

За умовами Зборівського договору, Українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих землях площею близько 200 тис км2 на той час проживало понад 3 млн осіб.

Державу було поділено на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницями й підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на Правобережжі – дев'ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. У 1649 р. налічувалося 16, у 1650 р. – 20, а в 1954 р. – 18 полків. У кожному полку, залежно від території і кількості населення, було 10–20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200–300 козаків.

Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему aдміністративну одиницю. Функції столиці держави виконував Чигирин, що був резиденцією гетьмана.

Завдання

Визначте за картою назви й центри полків Гетьманщини в 1649 р.

3. Українське військо.

Розповідь учителя

По закінченні Корсунської битви Б. Хмельницький розпочав створення українського козацького війська. Його ядром стали реєстрові та запорозькі козаки, до яких приєдналися повстале «покозачене» селянство та міщанство. Для подальшого формування й організації українських збройних сил Хмельницький запровадив територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла кілька сотень вояків, які об'єднувалися в полк. Завдяки цьому гетьман залучив до збройної боротьби з ворогом населення усієї Гетьманщини.  Незважаючи на повідомлення деяких джерел про величезний кількісний склад армії Б. Хмельницького в роки війни, насправді регулярне боєздатне військо, на думку дослідників, було в межах 40–60 тис. осіб. На той час це була могутня армія.

Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю піхота. Відсутність власної кінноти (у якій мала перевагу польська армія), особливо на початку війни, компенсувалася за рахунок союзної татарської кінноти.

Військо Хмельницького мало значну артилерію. Було створено полкову артилерію та окрему артилерію головного командування (гетьмана). Для цього було використано гармати, захоплені повстанцями у визволених містах та замках, а також налагоджено виготовлення гармат у Ніжині.

Командні посади в українському війську посіли представники реєстрової козацької старшини, української шляхти й заслужені козаки.

4. Фінанси та судочинство.

Розповідь учителя

Фінансова система Гетьманщини до 1654 p., як уже зазначалося, контролювалася особисто Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетського панування території було ліквідовано всі старі державні податки й введено нові. Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так установлювалися податки з млинів, за виробництво і продаж горілки, збори з торгів і ярмарок тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останні забезпечували надходження до державної скарбниці Гетьманщини 100 тис. злотих щорічно.

В Українській гетьманській державі існувала власна система судочинства. Під час війни було знищено всі станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральний військовий, полковий таї сотенний суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, а й шляхтичі, міщани та селяни, особливо за важкі злочини (вбивства, розбій тощо).

Генеральний військовий суд був вищою судовою інстанцією при уряді Гетьманщини. До нього входили два генеральні судді та судовий писар, що вів справи. Генеральний військовий суд розглядав скарги на рішення судів нижчих інстанцій, а також виняткові справи, із якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана.

Окрім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували суди магістратів. Справи духівництва розглядалися в церковний судах.

Завдання

Складіть розгорнутий план «Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави».

IV. Узагальнення і систематизація знань.

Дидактична гра «Правда – неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять « + »., а якщо ні, то «–».

1)  Козацька держава була монархією.

2)  В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права.

3)  Найбільша кількість козацьких полків існувала в 1650 р.

4)  Головним соціальним наслідком Національно-визвольної війни стала фактична ліквідація кріпацтва.

5)  За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових козаків зростала.

6)  Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни, – Українська козацька держава.

7)  У 1648–1649 рр. козацьке військо здійснило дві переможні кампанії проти Польщі.

8)  Союзниками козаків у подіях 1648–1649 pp. були кримські
татари.

9)  Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

10)Зборівський мир визначав межі Козацької держави.

11)Під час кампанії 1648 р. козаки не змогли захопити Львів.

12)Програму побудови Української козацької держави Б. Хмельницький оголосив у Києві в 1648 р.

Підсумки уроку:

На звільненій від польського панування території сформувалася Українська гетьманська держава – Військо Запорозьке. Історичні обставини виникнення обумовили напіввійськовий характер української державності.

Важливою складовою й гарантом успішної розбудови Української держави стала її армія, створена на організаційних принципах Запорозької Січі.

Наявність власних фінансів і судочинства свідчили про повноцінний характер державності Війська Запорозького.

Значні зміни відбувалися в соціально-економічному житті українського народу. Суттєвий вплив на соціально-економічну ситуацію в Україні мала незавершеність визвольної боротьби.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Урок №8

Тема: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Мета: закріплення знань учнів з теми «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648-1657 рр.)». Вчити дітей практично застосовувати теоретичні знання, готуватись до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних знань учнів у майбутньому. Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості за свій народ, його героїчне минуле.

Тип уроку: контролю і корекції знань, умінь, навичок.

Форма уроку: самостійна робота учнів.

Обладнання: портрети Б. Хмельницького та його сподвижників, картки тестових завдань чотирьох рівнів у трьох варіантах.

Хід уроку.

I. Організація навчальної діяльності.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель вмотивовано пояснює значення, необхідність та перспективи у проведенні подібного уроку, пояснює правила виконання та критерії оцінювання.

ІІІ. Перевірка знань і умінь учнів.

1 варіант

1 рівень

1.  Битва під Берестечком завершилась поразкою козаків.

А.  □ Так

Б.  □ Ні

2.  Вільна людина, особливий тип воїна-захисника — це:сотник;

А.   козак;

Б.  воєвода;

В.  гетьман.Дати визначення понять: «литаври», «хан».

2 рівень

3.  Розставте події у хронологічній послідовності:

А.  Білоцерківська мирна угода

Б.  битва під Жовтими Водами

В.  заснування Острозької академії

Г.  Переяславська рада

4.  Коронний гетьман, який виступив проти військ Б.Хмельницького у битві під Жовтими Водами, - це:О. Конецпольський;

А.  М. Потоцький;

Б.  М. Калиновський;

В.  Г.І. Барабаш.Співвіднесіть імена з посадами.

Г.  М.Потоцький 1. великий канцлер Литовський

Д.  М.Калиновський 2. коронний гетьман Р.Посполитої,

Е.  С.А.Радзівіл 3. головний (віце-гетьман) Р.Посполитої,

Ж. Владислав IV 4. польський король.

 5. гетьман Запорозької Січі

3 рівень

5.  Складіть схему однієї з битв національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

6.  Підписано Білоцерківську угоду.

1)  Якого року сталася ця подія?

2)  У чому полягала її суть?

4 рівень

7.  Складіть історичний портрет Б.Хмельницького. Які на вашу думку особисті якості сприяли його успіхам як лідера держави?

2 варіант

1 рівень

1.  Битва під Жовтими Водами завершилась поразкою козаків.□ Так.

А.  □ Ні.

2.  Старший головний військовий начальник в українському козацькому війську – це:

А.  Гетьман,

Б.  Воєвода,

В.  Старшина,

Г.  Князь.

3.  Дати визначення понять: «клейноди», «яничари».

2 рівень

4.  Розставте події у хронологічній послідовності:

А.  смерть Б. Хмельницького,

Б.  битва під Берестечком,

В.  відкриття Києво-Могилянської колегії,

Г.  Зборівський мир.

5.  Прізвище українського полковника, сподвижника Б. Хмельницького.

А.  М.Литвин;

Б.  М. Кривоніс;

В.  І. Підкова;

Г.  С. Кішка.

6.  Установіть відповідність між військовими посадами і тими функціями, виконання яких передбачалося ними.

А.  Кошовий отаман 1. регулював витрати коштів Січі, зберігав «скарб і армату» у військовій скарбниці.

Б.  Військовий суддя 2. очолював артилерійську та фортифікаційну справу на Січі;

В.  Військовий осавул 3. вирішував питання прийому козаків до війська або їх звільнення;

Г.  Військовий обозний 4. підтримував дисципліну і порядок у війську, розподіляв платню та провіант;

 5. Зберігав ваги і міри на Січі.

3 рівень

7.  Складіть схему «Управління в Українській козацькій державі – Гетьманщині».

8.  Хто з козацьких полковників у битві під Берестечком очолив українські війська?

1)  Коли відбулася ця битва?

2)  Хто, крім українських військ, брав у ній участь?

4 рівень

9.  Складіть історичний портрет Максима Кривоноса. Які, на вашу думку, особисті якості він проявив у роки визвольної війни?

3 варіант

1 рівень

1.  Битва під Жовтими Водами завершилась поразкою козаків.

А.  □ Так.

Б.  □ Ні.

2.  Рада полковників та уряду козацької держави – це:

А.  Старшинська рада;

Б.  Гетьманська рада;

В.  Генеральна старшина;

Г.  Гетьманат.

3.  Дати визначення понять: «автономія», «каламар».

2 рівень

4.  Розставте події у хронологічній послідовності:

А.  урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва;

Б.  битва під Корсунем;

В.  видання «Апостола» і «Букваря» І. Федоровим;

Г.  Білоцерківська мирна угода.

5.  «Березневі статті» Б.Хмельницького були узгоджені і затверджені у:

А.  Переяславі;

Б.  Києві;

В.  Москві;

Г.  Варшаві

6.  Співвіднесіть міста з регіоном їх розташування.

А.  Яси; 1. Галичина.

Б.  Берестечко; 2. Молдавія.

В.  Жванець; 3. Слобідська Україна.

Г.  Конотоп; 4. Волинь.

 5. Північна Буковина.

3 рівень

7.  Заповніть порівняльну таблицю «Українські землі за Зборівською (1) і Білоцерківською (2) угодами».

8.  Житло запорожців, військова одиниця Війська Запорозького.

1)  Назвіть термін.

2)  Коли це явище виникає?

3)  На якій території?

4 рівень

9.  Складіть історичний портрет Івана Богуна. Які, на вашу думку, особисті якості він проявив у роки визвольної війни?

Підведення підсумків уроку.